Запустили інтерактивний проект про кримінальні історії австрійського Львова

Команда істориків у Львові запустила новий інтерактивний онлайн проект "Кримінальні історії цісарського Львова". Його творцями є команда історичного глянцю «Локальна історія. Це дев’ять анімованих історій від Дениса Мандзюка, написаних на основі газетних повідомлень межі ХІХ–ХХ століть

Львів межі ХІХ–ХХ століть – це не тільки розкішні кам'яниці і безтурботне дозвілля. Тут обманювали і грабували, ґвалтували і вбивали – інших і себе. А журналісти ретельно розписували ці історії в часописах. "Локальна історія" пропонує влаштувати прогулянку тим давнім Львовом, яким він був насправді.

 

"Львів у складі держави Габсбурґів багатьом ввижається близьким до ідеалу. Місто розросталося і збагачувалося, походи до храмів чергувалися з відвідинами театрів. Ресторани і кав'ярні не могли вмістити всіх охочих. Але зовсім іншим постає Львів на сторінках тогочасної преси. Дописувачі скаржилися на брудні вулиці та неохайні кам'яниці. За яскравими вивісками часто ховалася бідність і розруха. Будинки розпусти, картярські притони, жебраки, вар'яти, кишенькові злодії. Ледь не щомісяця на смітнику знаходили труп немовляти. Майже щотижня, а іноді й по кілька разів, траплялося самогубство", - розповідає автор проекту.

Дев'ять текстів  заховані у віконцях12 онлайн-кам'яниці. Для того, щоб їх почитати слід обрати віконце та клікнути на нього.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.