АНОНС: Георгій Нарбут і візуальна ідентичність України

Мультимедійний проєкт «Нарбут ХХІ», створений за ініціативи видавничого дому «Родовід», відзначає століття смерті Георгія Нарбута (1886-1920), видатного художника-графіка, яскрава творчість якого творить безпомилково узнавану візуальну ідентичність незалежної Української держави

15 травня о 19 годині за київським часом відбудеться вебінар "Георгій Нарбут і візуальна ідентичність України".
 
До складу проєкту входять дві мистецтвознавчі книги, документальний фільм про вплив Нарбутового спадку на сучасний український графічний дизайн, інтернаціональний конкурс плакатів, а також презентація в Українському інституті модерного мистецтва у Чикаґо, що виступив офіційним партнером проєкту в США (на жаль, запланована там виставка не відбулася через пандемію).
Проєкт здійснено за ґрантової підтримки Українського культурного фонду, нової державної установи, що була створена у 2017 р. із метою сприяння розвитку національної культури та мистецтва в Україні. У 2021 р. проєкт "Нарбут ХХІ" отримав першу премію УКФ як найкращий проєкт у категорії "Дизайн".
У обговоренні візьмуть участь Лідія Лихач, засновниця і голова видавничого дому "Родовід", проф. Мирослава Мудрак, провідна спеціалістка з українського модерністського та аванґардового мистецтва та авторка однієї з книг, що була видана в межах проєкту, і д-р Юлія Федів, одна з лідерів у царині культурного менеджменту в Україні і перша директорка Українського культурного фонду.
Учасники події:
Мирослава Мудрак, професор-емерит історії мистецтва Огайського стейтового університету
Лідія Лихач, видавчиня, кураторка, засновниця і виконавча директорка видавничого дому "Родовід"
Юлія Федів, культурна менеджерка, перша виконавча директорка Українського культурного фонду (2017-2021), лавреатка премії Об'єднаних націй "Жінки в мистецтві" у категорії "Менеджмент культури"
Модератор: Віталій Чернецький, професор славістики Канзаського університету, віце-президент і науковий секретар НТШ-А
Щоб доєднатись до Zoom вебінару обов'язковою є реєстрація (місця обмежені). Захід також транслюватиметься публічно на сторінці Товариства Шевченка у Facebook чи на Ютуб.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.