АНОНС: Георгій Нарбут і візуальна ідентичність України

Мультимедійний проєкт «Нарбут ХХІ», створений за ініціативи видавничого дому «Родовід», відзначає століття смерті Георгія Нарбута (1886-1920), видатного художника-графіка, яскрава творчість якого творить безпомилково узнавану візуальну ідентичність незалежної Української держави

15 травня о 19 годині за київським часом відбудеться вебінар "Георгій Нарбут і візуальна ідентичність України".
 
До складу проєкту входять дві мистецтвознавчі книги, документальний фільм про вплив Нарбутового спадку на сучасний український графічний дизайн, інтернаціональний конкурс плакатів, а також презентація в Українському інституті модерного мистецтва у Чикаґо, що виступив офіційним партнером проєкту в США (на жаль, запланована там виставка не відбулася через пандемію).
Проєкт здійснено за ґрантової підтримки Українського культурного фонду, нової державної установи, що була створена у 2017 р. із метою сприяння розвитку національної культури та мистецтва в Україні. У 2021 р. проєкт "Нарбут ХХІ" отримав першу премію УКФ як найкращий проєкт у категорії "Дизайн".
У обговоренні візьмуть участь Лідія Лихач, засновниця і голова видавничого дому "Родовід", проф. Мирослава Мудрак, провідна спеціалістка з українського модерністського та аванґардового мистецтва та авторка однієї з книг, що була видана в межах проєкту, і д-р Юлія Федів, одна з лідерів у царині культурного менеджменту в Україні і перша директорка Українського культурного фонду.
Учасники події:
Мирослава Мудрак, професор-емерит історії мистецтва Огайського стейтового університету
Лідія Лихач, видавчиня, кураторка, засновниця і виконавча директорка видавничого дому "Родовід"
Юлія Федів, культурна менеджерка, перша виконавча директорка Українського культурного фонду (2017-2021), лавреатка премії Об'єднаних націй "Жінки в мистецтві" у категорії "Менеджмент культури"
Модератор: Віталій Чернецький, професор славістики Канзаського університету, віце-президент і науковий секретар НТШ-А
Щоб доєднатись до Zoom вебінару обов'язковою є реєстрація (місця обмежені). Захід також транслюватиметься публічно на сторінці Товариства Шевченка у Facebook чи на Ютуб.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.