IN MEMORIAM: помер історик та реконструктор Віктор Бузало

12 травня 2021 року після важкої хвороби помер колишній довголітній співробітник Інституту історії України НАН України, фахівець з питань міжнаціональних відносин, геральдики, фалеристики, уніформології, вексилології, один із співавторів концепції системи державних нагород незалежної України Віктор Йосипович Бузало

Про це повідомив Інститут історії України НАН України.

 

У некролозі від голови ГО "Департамент воєнно-культурної антропології" Олекси Руденка сказано:

"Більшість людей, які його знали, одразу приймали як доконаний факт, що Віктор був напрочуд компетентним та дипломатичним професійним чиновником вищого класу, якого вони зустріли у всіх формах існування апарату Президета України 1992-2013 рр. – Адміністрації або Секретаріату Президента. Віктор Бузало був  таким собі нащадком блискучих канцеляристів Гетьманщини.

Адже саме завдяки його історичним знанням, тактовності, віртуозному знанню процедурних та протокольних особливостей державної служби, свого часу Україна отримала такий важливий параметр та атрибут незалежності як нагородна система.

Ще 1992 р. Віктор Бузало став одним із співавторів концепції нагород незалежної України. Особливо на його плечі впав тягар підготовки величезного обсягу складної документації, листування та зв'язування у єдиний комплекс різноспрямованих державотворчих ініціатив різних гілок влади.

За його безпосередньої участі з'явилися спочатку Відзнаки Президента України, а згодом і державні нагороди України".

"Віктор  Бузало разом із рухом військово-історичної реконструкції до останнього дня прокрокував шляхами десятків військово-історичних фестивалів, заходів, бівуаків, примірявши на себе однострої кількох армій; стояв  біля витоків військово-історичних груп "Київський гренадерський полк", "Чернігівський гренадерський полк", "; 2-й полк Легіону Вісли"; брав участь у формуванні Департаменту воєнно-культурної антропології Товариства археології та антропології при КНУ ім. Тараса Шевченка (1997), а згодом став дієвим учасником ГО "Департамент воєнно-культурної антропології"; разом із сином Михайлом приєднався до військово-історичних груп "Київський реєстровий козацький полк" та "13 полк легкої піхоти""

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.