АНОНС: презентація книжки "Нотатки з кухні "переписування історії" В'ятровича

Володимир В'ятрович презентує свої "Нотатки з кухні "переписування історії"

7 жовтня о 18.30 в Музеї Майдану відбудеться презентація книжки Володимира В'ятровича "Нотатки з кухні "переписування історії".

Наші ідентичність, пам'ять, визвольний рух, революції, "люди волі" – це теми його найновішого твору. Не оминув автор і таких драм української історії, як репресії, Голодомор, Друга світова війна, а також стосунків із західними та східними сусідами. 

У цьому виданні Володимир В'ятрович розповів, який вигляд мали розсекречення архівів КДБ за політичними лаштунками і тиск Росії на Україну задля "спільної історії".

 

З одного боку, сховані в таємних архівах факти, з іншого – нав'язані домінантні російські, "совєцькі", польські й інші погляди на українські історичні події та героїв не давали змоги Україні вільно трактувати свою історію. Проте після відновлення незалежності за 30 років українці утверджують свою самостійність, у тому числі й у поглядах на минуле. Як змінилися наші уявлення про Україну – про це у "Нотатках із кухні "переписування історії".  

"У книжці переплелася історія як "history" з моєю особистою історією – "story". Це текст про минуле – моє, українців, минуле в цілому. Про те, як формуються мої погляди на історію, як і чому я намагався допомагати формувати їх іншим. Це водночас і мій особистий досвід, і мої спроби спонукати українців переосмислити досвід колективний, щоб не повторювати помилок і впевненіше йти вперед. Це однаково актуально для мене особисто та для нас усіх разом", – каже  автор.  

Запрошуємо почути наживо від автора про те, як переосмислити наше минуле та "домовитися" з ним. 

Модераторка заходу – заступниця генерального директора Національного музею Революції Гідності Ольга Сало.

Організатори: Національний музей Революції Гідності, видавництво "Наш формат".

Просимо зареєструватися на захід, оскільки число відвідувачів обмежено через карантинні вимоги. 

Пресслужба музею – 044 229 40 13, 096 39 345 66, maidanmuseum@gmail.com.

За ліквідацію Коновальця – трикімнатна квартира і 1000 рублів на меблі

В архівних фондах розвідки знайдено матеріали, які проливають світло на деякі подробиці широкомасштабної операції з ліквідації голови Проводу ОУН Євгена Коновальця, яку 23 травня 1938 року здійснив Павло Судоплатов за прямою вказівкою Йосипа Сталіна. Нові свідчення злочину більшовицького режиму проти українського визвольного руху ґрунтуються на письмових доповідях одного з головних фігурантів справи Василя Хомяка – особливо цінного агента ГПУ/НКВД УСРР, який діяв під псевдонімами "Лебедь" та "82" і якому вдалося впровадити убивцю у близьке оточення лідера українських націоналістів під виглядом свого родича.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.