У Миколаєві знайшли вбитим історика Володимира Щукіна

У Миколаєві знайшли мертвим з ознаками насильницької смерті відомого науковця, кандидата історичних наук, краєзнавця Володимира Щукіна

Про це у фейсбуці на сторінці "Миколаївські освітяни" повідомив у п'ятницю, 14 травня, Уповноважений з захисту державної мови Тарас Кремінь. 

 

"Не хочеться вірити в те, що невідомими зловмисниками перервано життєвий шлях талановитого педагога, блискучого історика, обдарованого дослідника Володимира Щукіна", – написав Кремінь.

Він висловив співчуття з приводу цієї втрати.

Як повідомив "Укрінформу" Кремінь, Щукін був викладачем у Національному університеті імені Сухомлинського, завідував кафедрою в Миколаївському інституті права Одеської національної юридичної академії, був автором цілої низки книг та наукових праць.

За інформацією пресслужби Національної поліції в Миколаївській області, 14 травня близько 07:00 на 102 зателефонував житель будинку по пр. Центральному та повідомив, що двері квартири його сусіда відчинені, а сам він лежить на підлозі.

На місце події оперативно прибула слідчо-оперативна група відділення поліції № 1, керівництво ГУНП та Миколаївського районного управління поліції. Експерт, оглянувши тіло 67-річного чоловіка, виявив тілесні ушкодження голови та ножові поранення.

Наразі за вказаним фактом слідчі розпочали кримінальне провадження за ч. 1 ст. 115 ККУ "Умисне вбивство" та проводять розслідування.
Оперативні співробітники вживають заходів задля встановлення обставин смерті потерпілого та затримання причетних до злочину осіб.

За ліквідацію Коновальця – трикімнатна квартира і 1000 рублів на меблі

В архівних фондах розвідки знайдено матеріали, які проливають світло на деякі подробиці широкомасштабної операції з ліквідації голови Проводу ОУН Євгена Коновальця, яку 23 травня 1938 року здійснив Павло Судоплатов за прямою вказівкою Йосипа Сталіна. Нові свідчення злочину більшовицького режиму проти українського визвольного руху ґрунтуються на письмових доповідях одного з головних фігурантів справи Василя Хомяка – особливо цінного агента ГПУ/НКВД УСРР, який діяв під псевдонімами "Лебедь" та "82" і якому вдалося впровадити убивцю у близьке оточення лідера українських націоналістів під виглядом свого родича.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.