Курс з історії України Омеляна Пріцака доступний онлайн

НаУКМА оцифрувала та виклала онлайн силабус курсу та тексти більшості лекцій Омеляна Пріцака

Науковий центр орієнталістики імені Омеляна Пріцака, Наукова бібліотека НаУКМА спільно з Канадським інститутом українських студій оприлюднили силабус та лекції Омеляна Пріцака з курсу середньовічної та ранньомодерної історії України.
 
У 1996 році Центр досліджень історії України ім. Петра Яцика при Канадському інституті українських студій розпочав серію монографій, серед яких була праця Ігоря Шевченка "Ukraine between East and West: Essays on Cultural History to the Early Eighteenth Century". Основою публікації стали лекції вченого з навчального курсу Історія України у XVII столітті, який він викладав разом з Омеляном Пріцаком у Гарвардському університеті з 1970 до 1976 року. Тоді лекції Омеляна Пріцака у видання не увійшли.
В архіві Українського наукового інституту Гарвардського університету матеріали згадуваного курсу Омеляна Пріцака не збереглись. Але копії силабусів лекцій та тексти більшості лекцій збереглись в архіві самого Омеляна Пріцака, що тепер знаходиться в НаУКМА.
Це 160 сторінок — ротапринтні копії машинописів (тому деякі сторінки погано читаються) були оцифровані в НаУКМА на прохання КІУС й представлені онлайн.

У секторі «проблем ідеологічної боротьби»: історики та «перебудова»

Нині це Інститут історії України, а тоді слова "Україна" в назві інституту не було. Навіть у цьому в СРСР вбачали небезпеку. Всі спілкувалися російською, лише в одному відділі, де вивчали козаччину, українською. А аспірант Діма Табачник (який потім двічі у Януковича був міністром), ідучи до курилки повз цей відділ, казав: "Цвірінькають там цією українською"

Бабин Яр: гібридні контексти Сергія Лозниці

Мабуть, головною зіркою антиукраїнського шабашу, влаштованого цього року Меморіальним центром Голокосту «Бабин Яр» на багатостраждальних кістках його жертв, став кінорежисер Сергій Лозниця зі своїм фільмом «Бабин Яр. Контекст».

Валєр Бондар. Харківський літмузей. Середовище дев'яностих

Валєр Бондарь – «гуру і навчитель» Сергія Жадана, митець, який об'єднував творчу еліту не тільки в Харкові. Саме у майстерні Бондаря в ЛітМузеї виникло українське середовище неформалів ранніх 1990-х. Його рукою з кінця вісімдесятих – початку дев’яностих карбувалась в харківському просторі графіка перших кроків боротьби за самостійну, стильну і самодостатню Україну. І у дев’яності довкола Бондаря в Харківському ЛітМузеї сформувалося вільне від радянських кліше і провінційних комплексів мистецьке середовище

«…з крісом у руках, з пером чи живим словом» спадщина Євгена Побігущого

За життя Є. Побігущого-Рена його дописи в еміграційній пресі, передмови до окремих військознавчих студій, відгуки й рецензії на видання українською й чужими мовами, спогади, завуальовані псевдом «Євген Беркут», а виступи і вибрані доповіді – й поготів, ніколи не були зібрані під однією обкладинкою. З огляду на це у рік 120-ліття Є. Побігущого-Рена настав найвищий час подати сучасному українському читачеві його вибрані публікації, рукописи, виступи і листування.