У Раді ініціюють повернення місту Володимир-Волинський історичної назви. ВІДЕО

Народний депутат від групи “За майбутнє” Ігор Гузь ініціює повернення місту Володимир-Волинський його історичної назви – Володимир.

Про це нардеп повідомив у фейсбуці в понеділок, 17 травня, передає "Новинарня".

 

Для того, щоб перейменувати місто, необхідне рішення Володимир-Волинської міської ради, Волинської обласної ради і Верховної Ради.

"Як народний депутат України, який представляє місто в парламенті, я виступаю з ініціативою про відновлення історичної справедливості, а саме – повернення місту його славної назви "Володимир".

Переконаний, ми повинні пам'ятати свою історію. Адже сотнями років в усій Європі наше місто над Лугою знали саме за такою назвою. І тільки за часів Російської імперії, а далі – Радянського союзу, місту додали назву "Володимир-Волинський"", – зазначив Гузь.

Він нагадав, що це не перше таке перейменування в Україні.

Зокрема, нещодавно повернув свою історичну назву Переяслав, який десятки років мав назву "Переяслав-Хмельницький".

Гузь наголосив, що мешканці цього міста, не стикнулися з серйозними юридичними, адміністративними проблемами після перейменування.

"Звертаюся до міського голови й сьогодні вже оформив офіційне звернення, і до депутатського корпусу – підтримати цю позицію. Надалі буду звертатися до депутатів Волинської обласної ради, аби вони теж підтримали перейменування міста і восени, переконаний, український парламент поставить остаточну крапку й місто набуде назви "Володимир"", – додав нардеп.

Соратник Скоропадського, ідеолог гетьманського руху: до 150-річчя Сергія Шемета

150 років тому, 6 червня 1875 року на Полтавщині народився Сергій Шемет – борець за незалежність України у ХХ столітті; діяч "Просвіти", "Братства Тарасівців", "Лубенської республіки", Української Народної Партії, один із засновників Української Партії хліборобів, співфундатор позапартійної організації "Український союз хліборобів-державників"; журналіст, співредактор журналу "Хліборобська Україна"; особистий секретар гетьмана Павла Скоропадського; брат Володимира і Миколи Шемета.

"Кросворд" для ОУН. Спецоперація кдб

Одним із головних завдань кдб було недопущення єдності в середовищі українських емігрантських організації. Для цього постійно вдавалися до проведення всіляких так званих активних заходів. Метою було розсварити українців, скомпрометувати лідерів і зрештою домогтися знищення однієї або кількох організацій чи хоча б зменшення їхньої активності. Наочним прикладом того, як це розроблялося і діяло на різних етапах, є спецоперація кдб "Кросворд", спрямована проти різних течій ОУН.

Російська православна церква і КДБ: факти

Існує думка, що нинішні проблеми в Російської православної церкви пов'язані винятково ключно з особистістю її патріарха Кирила Гундяєва, і якщо його не стане, то все у Московському патріархаті може змінитися на краще. Однак, чи це дійсно так? Чи справді проблеми цілої системи зосереджені в одній людині? Очевидно, що РПЦ переживає глибоку кризу. Але якими є її суть і причини?

Операція "Ставка". Невідомі документи щодо убивства в Роттердамі

23 травня 1938-го співробітник нквс срср Павло Судоплатов за вказівкою сталіна скоїв у Роттердамі вбивство лідера ОУН Євгена Коновальця. Нові документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України проливають світло на окремі невідомі епізоди тієї операції і дають змогу знайти відповіді на запитання, чи підозрювали провідні діячі ОУН, що Павло Судоплатов і агент "Лебедь" опинилися в їхньому середовищі не випадково, а діяли за завданням нквс.