АНОНС: презентація видання «Корпус графіті Софії Київської»

28 травня у Національному заповіднику «Софія Київська» відбудеться презентація багатотомного наукового видання д.і.н. Вячеслава Корнієнка «Корпус графіті Софії Київської», остання, десята, частина якого побачила світ 2020 року.

Під час презентації буде можливість не тільки погортати сторінки книг – результатів п'ятнадцятирічної праці дослідника, але й безпосередньо поспілкуватися з їх автором та з іншими учасниками проєкту, дізнатися те, чого не прочитаєте у цих книгах – як власне з'явилась ідея видання повного корпусу графіті Софії Київської, з якого саме напису розпочались масштабні дослідження епіграфічних пам'яток собору, як відбувався сам процес їх вивчення.

 

Також презентацією передбачена невелика екскурсія Вячеслава Корнієнка, на якій Ви на власні очі побачите деякі епіграфічні таємниці, так щиро залишені нашими пращурами по стінах тисячолітньої святині.

Відвідувачів чекають 28 травня 2021 року о 14-й годині у стінах Софійського собору Національного заповідника "Софія Київська".

У зв'язку з карантинними обмеженнями вхід за попередньою реєстрацією за тел. 0978596226

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.