У Німеччині судять 84-річного чоловіка, який ховав вдома нацистську зброю і танк

У німецькому місті Кіль почався суд над 84-річним чоловіком, якого звинувачують у зберіганні схованки зі зброєю нацистської епохи, в тому числі танка, в підвалі своєї вілли.

Про це повідомляє "Європейська правда" з посиланням на DPA.

 

Військова техніка часів Другої світової війни, в тому числі зенітна установка і торпеда, були виявлені в 2015 році під час розслідування схованок нацистського мистецтва.

Прокуратура також звинуватила чоловіка, особа якого не називається відповідно до суворих законів Німеччини про захист даних, в тому, що він володіє мінометом, кулеметом і автоматами.

Крім того, в колекції були напівавтоматичні та повністю автоматичні пістолети, а також понад 1000 патронів.

Обшук вілли перетворився на дводенну операцію. 20 солдатам знадобилося близько дев'яти годин, щоб витягти з підвалу танк "Пантера", який важив майже 40 тонн. Обвинувачений стверджував, що купив танк в Англії на металобрухт.

Ключове питання, що стоїть перед окружним судом Кіля, полягає в тому, чи була зброя, що зберігалася на віллі, в робочому стані.

Звинувачення вважає, що це було так, і якщо суд погодиться, це означатиме, що зберігання порушує Закон про контроль за військовою зброєю і інші злочини, пов'язані зі зброєю.

Таке порушення закону карається позбавленням волі на строк від 1 до 5 років.

Однак експерти, призначені судом, вважають, що тільки зенітна установка все ще може бути в бойовому стані, а інші предмети більше неможливо використовувати.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.