У Києві перейменують низку вулиць: список нових назв

Комісія з питань найменувань Київської міської державної адміністрації ухвалила рішення про присвоєння скверу на розі Андріївського узвозу та Боричевого Току імені відомого оперного співака, Героя України, який загинув у боях на Донбасі, Василя Сліпака. Також у столиці буде перейменовано низку вулиць та провулків.

Про це повідомила заступниця голови КМДА Марина Хонда під час засідання комісії, передає РБК-Україна.

 

"Присвоєння скверу імені цієї видатної людини, фактично, формальність, оскільки громада міста давно висловилася про бажання створення цього скверу. Він вже став одним із центрів культурно-мистецького життя столиці, де свої кращі твори презентують українські артисти", - зазначила Марина Хонда.


Комісія присвоїла назви нові назви одній вулиці та двом площам:

-         проїзду від вулиці Професора Підвисоцького до житлового комплексу "Новопечерські Липки" у Печерському районі назву "вулиця Миколи Костомарова";

-         безіменній площі на перетині вулиць Леоніда Первомайського та Мечникова у Печерському районі назви "Кловська площа";

-         безіменній площі на перетині проспекту Відрадного та вулиці Героїв Севастополя у Солом'янському районі назви "площа Відрадна".


Члени комісії також підтримали перейменування низки вулиць та провулків:

-         перейменування вулиці Академіка Кржижановського у Святошинському районі на вулицю Омеляна Пріцака;

-         перейменування провулку Бабушкіна у Шевченківському районі на провулок Сеньківський;

-         перейменування вулиці Кайсарова у Голосіївському та Солом'янському районах на вулицю Холодноярську;

-         перейменування вулиці Крайньої у Деснянському районі на вулицю Осипа Мандельштама;

-         перейменування вулиці Радгосп "Совки" у Солом'янському районі на вулицю Пронівську;

-         перейменування провулку Радищева у Солом'янському районі на провулок Юрія Матущака;

-         перейменування вулиці Саратовської у Шевченківському районі на бульвар Павла Вірського;

-         перейменування вулиці Павла Вірського у Деснянському районі на вулицю Анатолія Авдієвського;

-         перейменування провулку Валентини Терешкової 2-го у Дарницькому районі на провулок Христини Алчевської.


Окрім цього, комісія КМДА підтримала присвоєння дитячій школі мистецтв № 5 Оболонського району імені видатного українського хормейстера та диригента, Героя України, народного артиста України, професора Льва Миколайовича Венедиктова. А школі № 29 І-ІІІ ступенів Оболонського району м. Києва імені видатного полководця, військового діяча, останнього кошового отамана Запорізької Січі Петра Калнишевського.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.