У сміттєвому контейнері в Німеччині знайшли картини XVII століття

У центральній Німеччині у сміттєвому контейнері на зупинці автомобілів на автобані А7 знайшли дві картини XVII століття

Про це повідомляє Укрінформ з посиланням на поліцію Кельна.

 

Експерти вважають, що це оригінали робіт олією нідерландського художника, учня Рембрандта Самюеля ван Гоґстратена (1627-1678) "Портрет хлопчика" (дата невідома) та автопортрет італійця П'єтро Беллоті (1627-1700), написаний у 1665 році.

Обидві картини були в рамах.

Картини знайшов ще минулого місяця 64-річний чоловік, який зупинився на стоянці. Пізніше він передав їх поліції. Наразі поліція Кельна розшукує власника картин та з'ясовує, яким чином вони могли опинитися у смітнику.

 
 

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.