На Житомирщині пройде історичний фестиваль, присвячений битві під Берестечком

У мистецькому маєтку «Ставки» на Житомирщині 26-27 червня відбудеться історико-культорологічний фестиваль «Хмельниччина На Поліссі. Рік 1651», присвячений битві під Берестечком.

Про це у Фейсбуці повідомляє громадська організація "Департамент воєнно-культурної антропології".

 

"26-27 червня пройде V ювілейний історико-культурологічний захід "Хмельниччина на Поліссі. Рік 1651", який присвячується річниці битви під Берестечком та 370-й річниці кампанії 1651 року", - інформують організатори.

Захід розпочнеться 26 червня відкриттям військово-історичного табору на території парку мистецького маєтку "Ставки". У межах фестивалю презентують виставку раритетів козацької доби з колекції Музею родини Шереметьєвих, а також влаштують реконструкцію епізодів військової кампанії 1651 року на Поліссі та битви під Берестечком.

27 червня в маєтку зніматимуть проморолик з показом екіпірування, озброєння, побуту козацького війська та військ Речі Посполитої середини XVII ст. Окрім того, продовжиться реконструкція епізодів військової кампанії 1651 року на Поліссі.

Зазначається, що участь у заході візьмуть члени військово-історичних клубів України.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.