АНОНС: публічна дискусія «Пам‘ять та загоєння ран Другої світової війни: аналіз українських та європейських практик політики пам‘яті»

Під час дискусії учасники обговорюватимуть ставлення українців до вшанування пам’яті жертв тоталітарних режимів під час Другої світової війни, кейс Бабиного Яру, європейські практики компенсації шкоди після війни, маніпуляції з історичної пам’яттю

09 липня 2021 р. з 13.30 до 15.00 у приміщенні Укрінформу за адресою: вул. Б. Хмельницького, 8/16, м. Київ, Зал № 2 (поверх 2) відбудеться публічна дискусія "Пам'ять та загоєння ран Другої світової війни: аналіз українських та європейських практик політики пам'яті".

 

Дискусія транслюватиметься онлайн на  youtube-каналі Укрінформу.

Організатори: Фонд "Демократичні ініціативи" ім. І. Кучеріва, Український інститут національної пам'яті, Національний музей історії України у Другій світовій війні, Інтернет-видання "Історична правда"

Учасники:

  • Антон ДРОБОВИЧ – директор Українського інституту національної пам'яті
  • Олександр ЛИСЕНКО - зав. відділу історії України періоду Другої світової війни Інституту історії України НАНУ, провідний науковий співробітник Національного музею історії України у Другій світовій війні, член Німецько-української комісії істориків, заст. голови робочої групи з комплексної меморіалізації Бабиного Яру
  • Оля ГНАТЮК – професорка Варшавського університету та Національного університету "Києво-Могилянська академія", членкиня Ініціативної групи "1 грудня"
  • Владислав ГРИНЕВИЧ - доктор політ. наук, провідний науковий співробітник Інституту політичних і етнонаціональних досліджень НАНУ, директор Інституту дослідження території і ландшафту пам'яті Бабиного Яру при Меморіальному центрі Голокосту "Бабин Яр"
  • В'ячеслав ЛІХАЧОВ - історик, керівник Групи моніторингу прав національних меншин
  •  Тетяна ПАСТУШЕНКО - старша наукова співробітниця Інституту історії України НАНУ, секретарка робочої групи з комплексної меморіалізації Бабиного Яру при Інституті історії України НАНУ

Модератор: Олексій ГАРАНЬ – науковий директор Фонду "Демократичні ініціативи", доктор іст. наук, професор Національного університету "Києво-Могилянська академія"

Питання до обговорення:

  • Ставлення українців до вшанування пам'яті жертв тоталітарних режимів під час Другої світової війни.
  • Кейс Бабиного Яру: межі дозволеного і прийнятного для громадської думки.
  • Як відбувається компенсація шкоди після війни. Європейський досвід для України.
  • Які загрози для стабільності та європейської інтеграції України несуть маніпуляції з історичної пам'яттю.

Довідково. Під час заходу будуть оприлюднені результати загальнонаціонального репрезентативного опитування, проведеного Фондом "Демократичні ініціативи" імені І. Кучеріва спільно із Київським міжнародним інститутом соціології 1 – 7 червня 2021 року в усіх регіонах України за винятком Криму та окупованих територій Донецької та Луганської областей.

Реєстрація для участі у заході можлива за посиланням.

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер А. Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.