АНОНС: публічна дискусія «Пам‘ять та загоєння ран Другої світової війни: аналіз українських та європейських практик політики пам‘яті»

Під час дискусії учасники обговорюватимуть ставлення українців до вшанування пам’яті жертв тоталітарних режимів під час Другої світової війни, кейс Бабиного Яру, європейські практики компенсації шкоди після війни, маніпуляції з історичної пам’яттю

09 липня 2021 р. з 13.30 до 15.00 у приміщенні Укрінформу за адресою: вул. Б. Хмельницького, 8/16, м. Київ, Зал № 2 (поверх 2) відбудеться публічна дискусія "Пам'ять та загоєння ран Другої світової війни: аналіз українських та європейських практик політики пам'яті".

 

Дискусія транслюватиметься онлайн на  youtube-каналі Укрінформу.

Організатори: Фонд "Демократичні ініціативи" ім. І. Кучеріва, Український інститут національної пам'яті, Національний музей історії України у Другій світовій війні, Інтернет-видання "Історична правда"

Учасники:

  • Антон ДРОБОВИЧ – директор Українського інституту національної пам'яті
  • Олександр ЛИСЕНКО - зав. відділу історії України періоду Другої світової війни Інституту історії України НАНУ, провідний науковий співробітник Національного музею історії України у Другій світовій війні, член Німецько-української комісії істориків, заст. голови робочої групи з комплексної меморіалізації Бабиного Яру
  • Оля ГНАТЮК – професорка Варшавського університету та Національного університету "Києво-Могилянська академія", членкиня Ініціативної групи "1 грудня"
  • Владислав ГРИНЕВИЧ - доктор політ. наук, провідний науковий співробітник Інституту політичних і етнонаціональних досліджень НАНУ, директор Інституту дослідження території і ландшафту пам'яті Бабиного Яру при Меморіальному центрі Голокосту "Бабин Яр"
  • В'ячеслав ЛІХАЧОВ - історик, керівник Групи моніторингу прав національних меншин
  •  Тетяна ПАСТУШЕНКО - старша наукова співробітниця Інституту історії України НАНУ, секретарка робочої групи з комплексної меморіалізації Бабиного Яру при Інституті історії України НАНУ

Модератор: Олексій ГАРАНЬ – науковий директор Фонду "Демократичні ініціативи", доктор іст. наук, професор Національного університету "Києво-Могилянська академія"

Питання до обговорення:

  • Ставлення українців до вшанування пам'яті жертв тоталітарних режимів під час Другої світової війни.
  • Кейс Бабиного Яру: межі дозволеного і прийнятного для громадської думки.
  • Як відбувається компенсація шкоди після війни. Європейський досвід для України.
  • Які загрози для стабільності та європейської інтеграції України несуть маніпуляції з історичної пам'яттю.

Довідково. Під час заходу будуть оприлюднені результати загальнонаціонального репрезентативного опитування, проведеного Фондом "Демократичні ініціативи" імені І. Кучеріва спільно із Київським міжнародним інститутом соціології 1 – 7 червня 2021 року в усіх регіонах України за винятком Криму та окупованих територій Донецької та Луганської областей.

Реєстрація для участі у заході можлива за посиланням.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.