Англійській бібліотеці повернули книгу, яку взяли почитати 300 років тому

Шеффілдський собор Англії отримав посилку з книгою «Віра і практика англіканської церкви», яку читач взяв із церковної бібліотеки в 1709 році. Мешканка Уельсу знайшла цю книгу серед речей своєї померлої хрещеної матері. У заповіті покійної зазначено, що «Віру і практику англіканської церкви» необхідно повернути Шеффілдському собору.

Про це повідомляє Bird in flight із посиланням на Sheffield Star.

 

Книга була написана в 1688 році і видана в 1704-му. У ті часи Шеффілдський собор ще був церквою і славився своєю бібліотекою. "Я намагаюся порахувати, яким міг би бути штраф для читача, — він дозволив би нам купити новий дах або щось ще", — пожартував заступник настоятеля собору Кейт Ферроу.

Він уточнив, що пообіцяв не штрафувати родину, в якій усі ці роки зберігалася книга. "Вони повернули її, і це чудово", — додав Ферроу. За його словами, "Віра і практика англіканської церкви" стане перлиною в літературній колекції Шеффілдського собору.

Об'єкт є однією з міських визначних пам'яток Шеффілда. Його офіційна назва — собор Святих Петра і Павла. Раніше це була парафіяльна церква, статус якої підвищився до кафедрального собору, коли в 1914 році створили Шеффілдську єпархію.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.