Пенсіонер отримав штраф і умовний термін за нацистський танк у підвалі

Німецький суд у вівторок засудив 84-річного чоловіка за незаконне володіння зброєю за те, що він зберігав особистий арсенал, який включав танк “Пантера”, гармату з бойовими снарядами та багато інших елементів військової зброї часів Другої світової війни.

 

Про це повідомляє Новинарня з посиланням на Spiegel.

Окружний суд міста Кіль на півночі країни призначив пенсіонеру умовний термін ув'язнення строком 14 місяців і зобов'язав його сплатити штраф у розмірі 250 000 євро.

При цьому 50 тисяч євро мають бути сплачені в державну скарбницю, а решта суми штрафу – на благочинність.

Суд також зобов'язав підсудного, ім'я якого не називають відповідно до німецького законодавства про конфіденційність, протягом наступних двох років продати або передати 45-тонний танк та зенітну гармату музею чи відповідному колекціонеру.

Відомо, що військова техніка часів Другої світової війни, в тому числі зенітна установка і торпеда, були виявлені в 2015 році під час розслідування схованок нацистського мистецтва.

Близько 20 солдатам знадобилося майже дев'ять годин, щоб витягнути танк "Пантера" без гусениць з житлового будинку та перемістити його на низькорамний навантажувач для транспортування.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.