У Британії вперше за понад 60 років почали ремонт Стоунхенджу

У Великій Британії вперше за понад 60 років почався ремонт Стоунхенджу, планується відремонтувати тріщини та дірки в каменях.

Про це повідомляє "Європейська правда" з посиланням на ВВС.

 

Ремонтні роботи вирішили провести після того, як лазерне сканування показало, що камені перемичок, шви і бетонний розчин, що врівноважує їх по вертикальних каменях, зруйнувалися.

Очікується, що на виконання робіт у фахівців-реставраторів піде два тижні. Риштування будуть встановлені так, щоб робітники могли дістатися до вершини каменів і замінити бетонний розчин вапняним.

"Чотири з половиною тисячі років впливу вітру і дощу призвели до утворення тріщин і отворів на поверхні каменя, і ця життєво важлива робота захистить особливості, які роблять Стоунхендж таким унікальним", - сказала старший куратор Хізер Себайр.

Благодійна організація English Heritage також домовилася з Королівським монетним двором про випуск спеціальної пам'ятної монети 2021 року, аби її можна було вставити в нову перемичку між камінням.

Її встановить 71-річний Річард Вудман-Бейлі. Коли йому було вісім років в 1958 році, він залишив монету під час попереднього ремонту.

"На честь стародавнього пам'ятника ми викарбували срібну монету номіналом 2 фунти стерлінгів 2021 року із зображенням Британії", - сказала директор служби колекціонування Королівського монетного двору Ребекка Морган.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.