Суд Лондона на 90 років засекретив заповіт принца Філіпа

Високий суд Лондона постановив, що заповіт принца Філіпа залишатиметься засекреченим 90 років, "щоб захистити гідність і репутацію" його вдови – королеви Єлизавети II.

Про це повідомляє BBC.

 

Слухання у справі про засекречення заповіту пройшло у закритому режимі в липні.

За підсумками засідання суддя у сімейних справах Ендрю Макфален ухвалив рішення не порушувати багаторічну традицію і дозволив не оприлюднювати заповіт.

Макфален зазначив, що є хранителем сейфу, в якому знаходяться понад 30 закритих конвертів, кожен з яких містить заповіт померлого члена королівської родини.

"Необхідно посилити захист, що надається дійсно особистим аспектам життя цієї обмеженої групи осіб, щоб зберегти гідність монарха та близьких членів її сім'ї", — пояснив суддя.

Через 90 років відбудеться приватний процес, на якому вирішать, чи можна відкрити заповіт.


Нагадаємо, що принц Філіп помер 9 квітня у віці 99 років, не доживши два місяці до свого 100-річчя.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.