Сейм Латвії зробив ще один крок до заборони георгіївської стрічки

Латвійський парламент у другому читанні підтримав поправки в законодавство, які передбачають заборону на використання георгіївських стрічок на святкових заходах, зборах, ході і пікетах.

Про це повідомляє Delfi.

 

Відповідні зміни планується внести в Закон про безпеку публічних розважальних і святкових заходів і в закон "Про збори, ходу і пікети".

Голова комісії Сейму з прав людини Артусс Кайміньш підкреслив, що в другому читанні до законопроєкту не було подано жодної поправки, і це дозволяє припустити, що заборона буде затверджена і в остаточному третьому читанні. На його думку, це свідчить про зміну настроїв: рік тому в першому читанні з цього питання були бурхливі дебати в парламенті.

Водночас за заборону георгіївських стрічок проголосувало менше ніж 50 депутатів (зі 100): за поправки до Закону про безпеку публічних розважальних і святкових заходів – 47 депутатів, за поправки до Закону "Про збори, ходу і пікети" – 48. Однак це дозволяє затвердити закони більшістю від числа зареєстрованих депутатів.

Кайміньш раніше пояснював, що, беручи до уваги агресію Росії в Україні і її тоталітарну ідеологію щодо республік колишнього СРСР, у Латвії є всі підстави бачити достатню загрозу своїй демократичній системі і безпеці: "Заборона георгіївської стрічки обмежила б такі прояви ідеології. Ми маємо показати нашу позицію проти використання цих стрічок на публічних заходах".

Ініціатор заборони – парламентська фракція латвійського Національного об'єднання.

Зараз закон про безпеку громадських розваг і святкових заходів забороняє використання прапорів, гербів, гімнів і символіки колишнього СРСР, його республік і нацистської Німеччини під час публічних заходів, за винятком випадків, коли мета їх використання не пов'язана з прославлянням тоталітарних режимів або виправданням скоєних кримінальних злочинів.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.