Штучний інтелект відтворив три втрачені картини Клімта

Мобільний додаток Google Arts & Culture запустив інтерактивний хаб під назвою "Klimt vs. Klimt — The Man of Contradictions".

У межах цього проєкту за допомогою штучного інтелекту були відтворені три втрачені роботи художника: "Медицина", "Філософія" та "Юриспруденція", повідомляє портал ARTnews.

 

Ці три полотна складають цикл "Факультетські картини", який замовив художнику Віденський університет.

Проте написані картини представники університету назвали "порнографічними" та "збоченими". Зрештою вони були продані приватному покупцю.

У 1945 році, в останні дні Другої світової війни, картини були знищені внаслідок пожежі, і єдиним візуальним свідченням їх існування були чорно-білі фотографії.

Штучний інтелект отримав набір даних, включно з вісімдесятьма повноколірними репродукціями полотен Клімта, що дозволило йому відтворити у кольорі роботи митця, навіть у тих фрагментах, відомостей щодо яких було недостатньо.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.