Штучний інтелект відтворив три втрачені картини Клімта

Мобільний додаток Google Arts & Culture запустив інтерактивний хаб під назвою "Klimt vs. Klimt — The Man of Contradictions".

У межах цього проєкту за допомогою штучного інтелекту були відтворені три втрачені роботи художника: "Медицина", "Філософія" та "Юриспруденція", повідомляє портал ARTnews.

 

Ці три полотна складають цикл "Факультетські картини", який замовив художнику Віденський університет.

Проте написані картини представники університету назвали "порнографічними" та "збоченими". Зрештою вони були продані приватному покупцю.

У 1945 році, в останні дні Другої світової війни, картини були знищені внаслідок пожежі, і єдиним візуальним свідченням їх існування були чорно-білі фотографії.

Штучний інтелект отримав набір даних, включно з вісімдесятьма повноколірними репродукціями полотен Клімта, що дозволило йому відтворити у кольорі роботи митця, навіть у тих фрагментах, відомостей щодо яких було недостатньо.

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер Леонід Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.