Міська рада Первомайська відмовилась дерусифікувати назву міста

У місті Первомайськ міська рада розглянула звернення мовного омбудсмена Тараса Кременя щодо приведення назви міста до норм законів та правопису. Місцеві депутати вважають, що перейменовувати місто недоцільно

Депутати Первомайської ради розглянули звернення омбудсмена "Про приведення назви міста Первомайськ у відповідність з правописом і стандартами української мови" і відмовилися перейменовувати місто. Документ відповідного рішення опублікував у своєму Telegram-каналі журналіст Макс Назаров.

 

Депутати вважають, що "українські словники жодним чином не забороняють існування і вживання в українській мові слів "первий" і "май"". 

Також депутати написали у відповіді Тарасу Кременю, що "іменник "май" позначає назву місяця в європейських мовах, а російське "май" - всього лише запозичення". Крім того,  в міськраді зазначили, що "слово "май" в тлумачних словниках має право на вживання в значенні назви місяця, а також у значенні "клечання" і "зелень"".

Комуністичний характер назви міста міська влада також відкинула.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.