На Черкащині демонтували пам’ятник комуністу - засновнику колгоспного руху

У місті Тальному Черкаської області демонтували пам’ятник колишньому члену ЦК КПУ, засновнику колгоспного руху Федору Дубковецькому.

Про це кореспондентові Укрінформу повідомив міський голова Тального Василь Сідько.

 

"3 грудня, приїхали фахівці із Черкас і акуратно демонтували погруддя. На демонтажні роботи витратили з міського бюджету 32 тисячі гривень. Весною, коли стане тепло, пам'ятник установимо на могилі Дубковецького в селі Здобуток", – сказав Сідько.

Пам'ятник двічі Герою соціалістичної праці Федору Дубковецькому встановили на місці монумента Богдану Хмельницькому в 1960 році. У грудні 2020 року міська рада Тального відмовилася його демонтувати.

Лише після того, як Черкаська прокуратура порушила провадження за статтею 436-1 КК (Виготовлення комуністичної та нацистської символіки), депутати погодилися перенести монумент з центральної частини міста на цвинтар, де похований Федір Дубковецький.


Федір Дубковецький – колишній котовець. У спогадах писав, як боровся з незалежністю України в 1918-21 роках. У 1922 році організував комуну "Вулик і бджола". Був членом ЦК КПУ. Після Другої світової війни товаришував із Микитою Хрущовим, який кілька разів приїздив до нього в гості.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.