У Києві магазин одягу випустив сережки з елементами радянської символіки

У Києві магазин одягу українських дизайнерів випустив сережки з елементами радянської символіки – п’ятикутною зіркою, обрамленою в пшеничні колоски. Прикрасу продають майже по 20 тисяч гривень за пару.

Про це повідомили на сайті ТСН.

 

На моделях у новій колекції представили великі сережки жовтого кольору. Вони нагадують герб СРСР, але замість серпа та молота в центрі обрамлення п'ятикутна зірка.

"Легкі двосторонні сережки з зіркою та логотипом. Ручна робота", – йдеться в описі до товару на сайті магазину.

Прикраси уже викликали хвилю обурення на сторінці магазину в Instagram.

 

"Зовсім ***нулися. Нормальний же бренд був", "Сором", "А в чому ідея?", "Крім того, що це радянська символіка, ніхто не помічає, що це відверто якийсь сувеніроподібний несмак?", – написали під фото з сережками.

Наразі представники бренду не прокоментували цей інцидент та не пояснили своєї позиції.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.