Українські архіви відзначають 130-ліття Василя Вишиваного

До 130-річчя від дня народження австрійського ерцгерцога, полковника Легіону Українських січових стрільців ЦДАГОУ та Служба зовнішньої розвідки України оприлюднили документи Вільгельма фон Габсбурга-Лотрінгена.

У Центральному державному архіві громадських об'єднань та україніки зберігається 4-томна архівна кримінальна справа стосовно Вільгельма фон Габсбурга-Лотрінгена (ф. 263, оп. 1, спр. 66498). У протоколах допитів міститься багато відомостей біографічного характеру, а також цінна інформація про події Української революції 1917–1921 років та її провідних діячів.

До 130-річчя від дня народження Василя Вишиваного на "E-resource" ЦДАГОУ оприлюднено повну цифрову копію цієї справи, ознайомитися з документами можна за покликанням.

Нові документи з архівної справи-формуляра Вільгельма фон Габсбурга-Лотрінгена публікує також Служба зовнішньої розвідки України. Вони доповнюють ті відомості, які були оприлюднені раніше, дають змогу повніше осягнути багатогранний образ борця за українську справу, його намагання схилити на свій бік впливових європейських політиків і державних діячів та отримати підтримку у відторгненні України з-під впливу москви й приєднанні її до цивілізованої Європи. Зокрема йдеться про численні контакти й зустрічі в Німеччині, Австрії, Франції, Іспанії, Польщі, Румунії, Італії, Ватикані.

Австрійський ерцгерцог з династії Габсбургів, військовий діяч, дипломат, політик, поет, який брав активну участь в українському національно-визвольному русі початку ХХ століття, народився 10 лютого 1895 року в місті Пула (нині Хорватія).

У 1918 році він командував армійською групою австро-угорських військ, до складу якої входив Легіон Українських Січових Стрільців, був начальником гарнізону в м. Олександрівську (нині Запоріжжя), згодом – у м. Чернівцях. У 1919 році став полковником Армії Української Народної Республіки, а також працював у відділі закордонних зв'язків Міністерства військових справ УНР. У 1921 році повернувся до Відня.

Під час Другої світової війни співпрацював із французьким рухом Опору. У 1947 році у Відні був викрадений і заарештований радянською контррозвідкою, яка передала його справу для подальшого слідства до МДБ УРСР. Йому інкримінували "шпигунство та участь у контрреволюційній повстанській організації" (зокрема, йшлося про зв'язки В. Вишиваного з членами ОУН).

Постановою Особливої наради при міністрі державної безпеки СРСР від 21 липня 1948 року засуджений до ув'язнення терміном на 25 років, яке мав відбувати у Володимирській тюрмі. Проте вирок йому оголосити не встигли – 18 серпня 1948 року Вільгельм фон Габсбург-Лотрінген помер у лікарні Лук'янівської в'язниці у Києві, за офіційною версією – від туберкульозу.

 
Служба зовнішньої розвідки України

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.