Українські архіви відзначають 130-ліття Василя Вишиваного

До 130-річчя від дня народження австрійського ерцгерцога, полковника Легіону Українських січових стрільців ЦДАГОУ та Служба зовнішньої розвідки України оприлюднили документи Вільгельма фон Габсбурга-Лотрінгена.

У Центральному державному архіві громадських об'єднань та україніки зберігається 4-томна архівна кримінальна справа стосовно Вільгельма фон Габсбурга-Лотрінгена (ф. 263, оп. 1, спр. 66498). У протоколах допитів міститься багато відомостей біографічного характеру, а також цінна інформація про події Української революції 1917–1921 років та її провідних діячів.

До 130-річчя від дня народження Василя Вишиваного на "E-resource" ЦДАГОУ оприлюднено повну цифрову копію цієї справи, ознайомитися з документами можна за покликанням.

Нові документи з архівної справи-формуляра Вільгельма фон Габсбурга-Лотрінгена публікує також Служба зовнішньої розвідки України. Вони доповнюють ті відомості, які були оприлюднені раніше, дають змогу повніше осягнути багатогранний образ борця за українську справу, його намагання схилити на свій бік впливових європейських політиків і державних діячів та отримати підтримку у відторгненні України з-під впливу москви й приєднанні її до цивілізованої Європи. Зокрема йдеться про численні контакти й зустрічі в Німеччині, Австрії, Франції, Іспанії, Польщі, Румунії, Італії, Ватикані.

Австрійський ерцгерцог з династії Габсбургів, військовий діяч, дипломат, політик, поет, який брав активну участь в українському національно-визвольному русі початку ХХ століття, народився 10 лютого 1895 року в місті Пула (нині Хорватія).

У 1918 році він командував армійською групою австро-угорських військ, до складу якої входив Легіон Українських Січових Стрільців, був начальником гарнізону в м. Олександрівську (нині Запоріжжя), згодом – у м. Чернівцях. У 1919 році став полковником Армії Української Народної Республіки, а також працював у відділі закордонних зв'язків Міністерства військових справ УНР. У 1921 році повернувся до Відня.

Під час Другої світової війни співпрацював із французьким рухом Опору. У 1947 році у Відні був викрадений і заарештований радянською контррозвідкою, яка передала його справу для подальшого слідства до МДБ УРСР. Йому інкримінували "шпигунство та участь у контрреволюційній повстанській організації" (зокрема, йшлося про зв'язки В. Вишиваного з членами ОУН).

Постановою Особливої наради при міністрі державної безпеки СРСР від 21 липня 1948 року засуджений до ув'язнення терміном на 25 років, яке мав відбувати у Володимирській тюрмі. Проте вирок йому оголосити не встигли – 18 серпня 1948 року Вільгельм фон Габсбург-Лотрінген помер у лікарні Лук'янівської в'язниці у Києві, за офіційною версією – від туберкульозу.

 
Служба зовнішньої розвідки України

Життя з тавром "Молодої гвардії": доля українки, якій відвели роль зрадниці в ідеологічному романі

"Я хочу, щоб ми були разом на небесах", – сказав у концтаборі хлопець дівчині. Їх повінчав католицький священик Антон Куява. Це сталося під час повстання політичних в'язнів у Кенгірі в ГУЛАГу. Щастя бути разом у закоханих тривало менше двох місяців, а точніше – 42 дні. Однак любов не терпить обмежень, і на війну їй байдуже – вона творить диво народження нового життя й апріорі перемагає. У Києві живе витвір їхньої любові – донька Олена Бондаренко.

Чорний понеділок Корюківки

1-2 березня 1943 року чернігівська Корюківка пережила моторошні години знищення: кілька тисяч дітей, жінок, стариків без суду і слідства були методично розстріляні-спалені. Люди до останньої фатальної миті не вірили, що будуть покарані у такий жахливий спосіб за чиїсь дії, вони казали губителям : "Паночки, ми нічого поганого вам не зробили, це якась помилка..." І падали на землю, як снопи, скошені кулями.

Василю Листовничому – 150 років. Доля архітектора та його нащадків

Інженер та архітектор Василь Листовничий встиг попрацювати на уряд УНР – обіймав посаду будівничого Комісаріату в справах Київської шкільної округи. А ще був self-made man, який сам себе зробив і сам заробив на знамениту садибу у Києві на Андріївському, 13. І головне – виховав чудових нащадків. Він загинув від рук більшовиків у 1919-му. Ані точна дата, ані обставини його смерті достеменно невідомі.

Дарія Ребет. Розшукати й викрасти у Відні

На тлі гучної історії з намагань спершу викрасти, а згодом і вбити у 1957 році в Мюнхені одного з провідних діячів ОУН Лева Ребета дещо в тіні дослідників залишилося питання про те, як чекісти здійснювали оперативну розробку його дружини. А інтерес до неї був не менший, а то навіть і більший через її неабияку харизму, освіченість, уміння відстоювати свою принципову позицію та викладати її в публічних дискусіях і на папері, авторитет і, зрештою, місце в ієрархії ОУН. Адже Дарія Ребет була єдиною жінкою-членом Проводу ОУН.