"Пушкин. Тайна гибели": рандеву, анонімний лист, нарешті, дуель?..

За останні місяці життя Пушкін поривався захищати честь дружини, заявляє про намір стрілятися, щоб зберегти честь її сестри Катерини, а в кінці січня 1837 р. вступається за третю сестру, Алєксандріну, "самую некрасивую, но при том и самую умную...".

Сергій Квіт: Дмитро Донцов у книжках та унікальних жандармських фотографіях

Ким був Дмитро Донцов? Це політичний мислитель, журналіст та есеїст. Варто поглянути на ці фотографії з архівів жандармського управління, зроблені після другого арешту у 1907 р. Ми бачимо щонайменше іронічного неформала.

"Гибель империи. Уроки для современной России"

"С точки зрения целей самосохранения русского народа распад СССР явился самой крупной удачей... Если человеку ампутировать ногу, ощущение, что она болит, не проходит. То же относится и к постимперскому сознанию. Утрата СССР – реальность". Так писав Єгор Гайдар.

"Година папуги": усвідомлення матриці тоталітаризму

Історія визначила українським містам – Харкову, Старобільську й Шепетівці бути місцем "Голгофи" офіцерів і солдат Речі Посполитої. Осташків, Козельськ, Перм, безкрайні простори Сибірської тайги – географія таборів і смертей губилася далеко на Сході...

Операція "Заповіт". Чекістська справа № 206

В основі книги Романа Коваля матеріали кількох чекістських оперативних ігр проти петлюрівського підпілля, які мали місце на території нинішніх Черкащини, Полтавщини, Кіровоградщини, Миколаївщини, Одещини, Херсонщини, Криворіжжя. І про зрадників "Гамалію" та "Завірюху", які допомогли знищити отаманів.

Видано книгу про долі кримських татар на Мелітопольщині

У Кримськотатарському музеї мистецтв 23 листопада відбулося презентація книги "З тугою за Батьківщиною ... Долі кримських татар на Мелітопольщині", над якою працювали історик, прес-секретар регіонального меджлісу Мелітополя Міневер Ідрісова та історик Гульнара Бекірова.

Тридцять дві історії з-під грифу "Секретно"

Сюжет нової книги голови Вченої ради Центру дослідження визвольного руху Володимира В'ятровича "Історія з грифом "Секретно" побудований на антагонізмі СРСР та українського народу. Проте це не історія війни системи і руху, а історія людей по обидва боки цієї майже столітньої боротьби.

"Проффессоры" на марші. Плагіат із Вікіпедії і дива перекладу з російської

Новітній доробок депутата Верховної Ради Володимира Зубанова налічує аж 800 сторінок. Цей незабобонний пан вирішив брати гроші за користування Вікіпедією, яка має все для історика-початківця...

Анатоль Камінський: Репресії проводятися лише кадрами з "чекістською" субкультурою

"Для НКВД сама вже національна свідомість українця сприймалась як антидержавний злочин". Від розстрілів літа 41-го до неосталінізму Януковича-Хорошковського-Могильова. Закручування гайок і відродження радянських цінностей на марші...

"Убивство польських учених у Львові в липні 1941 року: факти, міфи..."

Ідея обезголовити польську націю, знищити всіх, хто міг би претендувати на лідерство: офіцерів, чиновників, підприємців, священиків, інтелектуалів тощо, прийшла в голову Гітлеру. КГБ ж зробив винними не есесівців, а українських націоналістів.

Презентація спогадів про Соловки

У рамках 18-го Форуму видавців у Львові відбудеться презентація книги Семена Підгайного "Українська інтелігенція на Соловках. Недостріляні".

Звідки походить Москва та Московія

Стосовно великих і гордих фінських племен: мокші, мері, муроми, весі, печори, мещері, пермі, марі - великороси вчинили страшний злочин, приторочивши їм абсолютно далеке ім'я - Русь, замість їхнього ж таки споконвічного - Моксель! Брехня з розмахом...

"Украинский национализм: ликбез для русских, или Кто и Зачем придумал Украину"

600 сторінок не тільки для росіян, але для всіх, хто хоче розібратись у своєму українстві і зрозуміти хворобливу реакцію на ці пошуки як російського істеблішменту, так і багатьох пересічних громадян РФ.

Анонс: презентація збірника про Івана Дзюбу

Національний університет "Києво-Могилянська академія" і видавництво "Дух і літера" запрошують на презентацію збірника "Обрії особистості. Книга на пошану Івана Дзюби".

"Сам пишу, сам цензурую, сам видаю, сам поширюю і сам відсиджую за це"

У різні часи це явище називали по-різному: "...списки, рукописи, воровские грамоты, подмётные письма, еретические трактаты, захалявна література, позацензурні видання, самсебяиздат, самиздат...".