Спецпроект

Анонс: презентація збірника про Івана Дзюбу

Національний університет "Києво-Могилянська академія" і видавництво "Дух і літера" запрошують на презентацію збірника "Обрії особистості. Книга на пошану Івана Дзюби".

До книги, виданої до 80-річчя з Дня народження Івана Михайловича Дзюби, увійшли наукові статті та есеї відомих українських та зарубіжних гуманітаріїв, присвячені культурі та історії ХХ століття, а також сучасній політичній ситуації в Україні.

Книгу представлятиме почесний президент Національного університету "Києво-Могилянська академія" В'ячеслав Брюховецький та її упорядники - Оля Гнатюк і Леонід Фінберг.

У програмі вечора передбачено також:

  • показ фрагментів документального фільму про Івана Дзюбу "Нема зерна неправди за собою" (1993);
  • клавесинний концерт (виконує проф. Світлана Шабалтіна);
  • інші "анти-ювілейні" акції.

Презентація відбудеться 28 липня 2011 року о 17:00 в Історико-музейному центрі НаУКМА (у приміщенні Церкви Святого Духа), м. Київ, вул. Г. Сковороди, 2.

Причини масового полисіння дітей у Чернівцях влітку 1988 року

Взятися за написання цієї статті спонукали мене публікації, у яких протягом 30 років після трагедії, що зачепила багатьох чернівчан, продовжують поширювати брехню про причини масового полисіння у Чернівцях. І найголовніше, що змусило це зробити - передчасний відхід у вічність мого колеги по роботі та товариша - Анатолія Галіна, який у часи тоталітарного режиму не побоявся піти проти системи, завдяки зусиллям якого стали відомі справжні причини полисіння у Чернівцях влітку 1988 року.

"Редактор" Василь Мудрий і його "Діло"

У списку тих, кого дуже хотіли завербувати в 1930-ті роки працівники НКВД СССР, був тодішній голова Українського національно-демократичного об'єднання – найпотужнішої західноукраїнської парламентської партії і головний редактор найстарішої української галицької газети "Діло" Василь Мудрий.

Як Роман Шухевич-"Щука" тричі березневу Тису перепливав

Роман Шухевич був чудовим плавцем, чемпіоном українських національних змагань з плавання. У нього була цивільна мрія – до 40-річчя переплести протоку Ла-Манш. Готувався, тренувався, багато плавав. Але на практиці – довелось боротись з окупантами й тричі долати Тису. Не для того, щоб втекти від відповідальності. А для того, щоб виконати свій обов'язок вояка, борця за незалежну й соборну Україну.

Яким був радянський лад? Судження історика

Деякі експерти пов'язують оптимістичні для нас перспективи в російсько-українській війні з відходом Владіміра Путіна від влади. Однак він є надто пересічною фігурою, яка не заслуговує сполученого з нею терміну "путінізм". Ми повинні усвідомити самі і переконати союзників у тому, що Російська Федерація являє собою екзистенційну загрозу для всіх народів, які потрапили в орбіту Кремля. Конкретна фігура очільника російських панівних кіл – справа другорядна. Ця країна готова порушувати встановлений світопорядок за будь-яких умов.