Олександр Скрипник: "Скарби Махна вже під водами Дніпра"

78 років тому помер Нестор Махно. "Історична Правда" друкує його закордонне листування з агентом у Гуляйполі і розповідь прес-секретаря Служби зовнішньої розвідки Олександра Скрипника про анархістське золото.

Січові стрільці під час Січневого повстання

Голосуванням Стрілецької ради було прийнято виняткове політичне рішення: воювати не за класові інтереси, а за національні. Мовляв, соціалістична ідея класової боротьби дискутувала з питанням національної цілісності.

Максим Плешко: Про мого прадіда - бунчужного армії УНР

“Скоро будет война и он первым пойдет рубить комунистов”, – переказували сексоти його слова. Я пильно вдивляюсь в обличчя козаків і старшин на фотографії – хто ж із них мій прадід? Хлопець з оселедцем, що стоїть за плечем отамана Божка? Чи юнак за спиною Маковея? Як хочеться не помилитися!

1992: останній президент УНР передає Кравчуку клейноди

Це відео показує, як президент Української Народної республіки у вигнанні Микола Плав'юк складає повноваження перед президентом України Леонідом Кравчуком. Так закінчився 70-річний конфлікт УНР і УРСР.

Олеся Ісаюк: Забута Незалежність. За один рік до Соборності

22 січня 1918 року у Києві було проголошено незалежність і суверенність УНР. Навіть якщо б члени Центральної Ради проявили себе державотворцями, здобутки довелося б захищати – з усіх сусідів України на її території не воювали хіба що білоруси.

Михайло Роль: 22 січня: IV-й Універсал проігнорувати не можна вшанувати

Янукович об'єднав свята Свободи і Соборності, але при цьому зовсім забувається Незалежність - адже рівно на рік раніше Злуки УНР і ЗУНР, 22 січня 1918 року Центральна Рада проголосила відновлення державності України-Русі.

Учнівський журнал "Гасло" з Прилук (1919)

В редакції працювали небайдужі люди. Вони готували журнал за одного режиму, а видали за іншого. Як це було складно, ми можемо тільки здогадуватися. Адже дозвіл видавала військова цензура, а там працюють люди, які не люблять жартів.

Богдан Червак: Пам'ятник Героям Крут як докір нашим політикам

На Аскольдовій могилі встановили величний хрест. Тепер біля цього, справжнього пам'ятника крутянцям урядовці, депутати та інші діячі виголошуватимуть палкі патріотичні промови. Але поставили цей пам'ятник не вони, а звичайні громадяни...

Козак Армії УНР. Одяг і зброя

Як виглядав рядовий піхоти Української народної республіки, показує боєць чоти пішої розвідки 3-ої Залізної Дивізії армії УНР. Френч, гвинтівка, багнет, фляга та інші потрібні на війні речі.

1921: Пілсудський вибачається перед солдатами Петлюри

Керівник Польщі вибачається перед солдатами Армії УНР за те, що польські політики їх зрадили, уклавши мирний договір з УРСР. Уривок з історичного серіалу, яких в Україні ще й не почали знімати.

2011: Доній у ролі Петлюри

Трейлер до фільму "Українська революція". В образі Симона Петлюри, який у Києві 1917-18 рр. командує загоном донбаських гайдамаків, знявся нардеп Олесь Доній - сам колишній революціонер. Історична реконструкція - коні, зброя, піротехніка та інші видовищні красоти.

Василь Шкляр: "Чорний Ворон" (уривки з роману)

"...Гальперович вдарив не тупим боком, а гострим, і я подумки відмітив, що шаблю він тримає не вперше. Рубав не по шиї - по тім'ю. Жертви без жодного звуку падали ницьма із розколотими черепами, червона юшка бризкала Яші на чоботи й галіфе...
- Нє вєрітє? Клянусь вам. Я готов зємлю гризть!
- Вона не твоя, - сказав Вовкулака."

1918: молоді хлопці під Крутами

Читач "Історичної Правди" Василь із ніком MrTheBojkott прислав саморобний кліп, присвячений річниці бою УНРівської молоді проти більшовиків під Крутами і тим юнакам, які втрапили у полон і були розстріляні прямо біля будівлі залізничної станції.

Свято Злуки: унікальні фото від Інституту національної пам'яті

Кілька фото з 1917-1919 років - мітинг біля Бессарабки, акт Злуки на Софійській площі, Петлюра й Винниченко у натовпі, наддніпрянські солдати в Коломиї, оголошення про прийом пошти до Галичини за внутрішніми цінами. Тощо.

Могили наших у Празі. Екскурсія Ольшанським кладовищем

У 1920-их роках гостинна Прага приймала українських політемігрантів з УНР і Галичини. Вмираючи, вони знаходили спокій на кладовищі Ольшани - від Софії Русової до Олександра Олеся.