У Тернополі обговорюють пам'ятник євреям-борцям за волю України

У Тернополі відбулося перше засідання ініціативної групи з питання встановлення пам’ятника Соломону Ляйнбергу - командиру "Жидівського пробойового куреня" – створеного в 1919 році оперативного військового підрозділу Української Галицької Армії.

Про це повідомляє прес-служба організації.

В ініціативну групу увійшли науковці, представники духовенства, громадсько-політичні діячі, підприємці з Тернополя, Києва, Львова, Одеси, Дніпродзержинська, Дрогобича, Чернівців.

Створено оргкомітет з правом залучення інших осіб. Його очолив член "Тризубу", тернопільський художник Іван Сута, заступником став доцент Дрогобицького державного педуніверситету Олег Баган.

Серед інших членів оргкомітету - голова ОУН Богдан Червак (Київ), кандидат історичних наук Микола Посівнич (Львів), кандидат історичних наук Олександр Музичко (Одеса).

Як відомо, у грудні 2012 року ВО "Тризуб" імені Бандери звернулася до українців із закликом вшанувати пам’ять загиблих у боротьбі за самостійність України бійців Жидівського куреня Галицької армії.

"Жидівський Пробойовий курінь" ("Єврейський Ударний батальйон") — самостійний оперативний військовий підрозділ 1-го корпусу Української Галицької Армії (УГА). Сформований у червні 1919 року з єврейської міліції Тернополя. Командир — поручник Соломон Ляйнберг.

Склад куреня:

- 4 стрілецьких (по 200–220 вояків) і скорострільна (8 кулеметів) сотні;

- 3 чоти — кінноти, саперна і зв'язку.

Місце дислокації та вишколу — село Остап'є (нині Підволочиського району Тернопільської області). Від 14 липня Жидівський Пробойовий Kурінь брав участь у бойових діях з польськими військами, прикривав відхід частин 1-го корпусу за Збруч у районі Скалата, Гримайлова та Гусятина.

На Наддніпрянщині відзначився в боях із московсько-більшовицькими військами під містами Проскурів (нині Хмельницький), Вінниця, Фастів, Бердичів.

Внаслідок бойових дій та епідемії тифу і дизентерії курінь втратив дві третини особового складу. Начальна команда УГА його розформувала, вцілілих вояків перевели в інші частини. Частина людей дісталася до Одеси, звідки разом з членами місцевої єврейської бойової дружини емігрували до Палестини.

Дехто залишився на території Радянської України, а деякі, серед яких був і Соломон Ляйнберг, повернулися в Галичину, яка на той час була вже під Польщею. У Тернополі він і був замучений у місцевій в'язниці (за іншими даними — в таборі для інтернованих військовополонених Української Галицької Армії) в 1920 році.

Дивіться також:

Єврей Мандик Хасман - боєць УПА. ФОТО, ВІДЕО

Реконструкція боїв між українцями і поляками 1918 року. ФОТО

31 серпня 1919-го. Як галичани з денікінцями Київ звільняли

"Жиди чи євреї". Текст львівського мовознавця й історика (1996 рік)

Звернення Петлюри до українців: "Антисеміт - паршива вівця. Женіть його!"

Майдан. Початок. Cпогади учасників Революції Гідності

"Мустафа написав у Фейсбуці: "Хто сьогодні до півночі готовий вийти на Майдан?..". Цей заклик побачив Володимир Коломієць. Він кинув $600 на рекламу допису, і тому його побачили 100 тисяч користувачів".

Март Ніклус: "Дорогий мій Василю! Не вдалось нам більше з Тобою побачитись…"

Василь Стус мав відбути 10 років примусових робіт та 5 років заслання. Оскільки він помер, не відбувши й половини цього терміну, радянська держава буквально "тримала його під арештом" навіть після смерті. Лише завдяки шаленим зусиллям родин дисидентів та національно свідомих громадян тіло поета і його побратимів вдалося перевезти в Україну

Від радіокерованої яхти до голосу в окупованих Олешках: 10 історій Українського радіо, які вас здивують

16 листопада 1924-го вийшла в ефір перша передача Українського радіо. Відтоді воно встигло пережити зміни державних устроїв, сталінські репресії й радянську цензуру, Другу світову, боротьбу за незалежність та українські революції, реформу Суспільного мовлення. Радіо декілька разів переїжджало з міста в місто, працювало з поїзда, підвалів і бомбосховищ, змінювало техніку й формати, і при цьому продовжує безперервно мовити — доносячи життєво необхідну інформацію до мешканців окупованих Олешок, розважаючи нас під час блекаутів, об'єднуючи навколо мови українців на всіх континентах через Радіодиктант.

Микола Руденко: "Ми стали першою групою, яка відкинула методи підпільної боротьби та виступила на повний голос"

9 листопада 2026-го відзначаємо 50-ту річницю з дня заснування Української Гельсінської групи сприяння виконанню Гельсінських угод – першої правозахисної організації в радянській Україні, яка відіграла історичну роль у боротьбі за права людини та незалежність нашої держави. Поява такої спільноти в умовах жорсткого придушення державою будь-яких проявів інакодумства стала можливою завдяки підписанню керівництвом СРСР Заключного акта Гельсінської наради з питань безпеки та співробітництва в Європі. Радянський Союз пішов на цей крок в обмін на міжнародне визнання своїх післявоєнних кордонів.