29 вересня 1917

29 вересня 1917: Свято відкриття Баришпільської української гімназії

29-го вересня 1917 року урочисто відчинено українську гімназію в Борисполі

29-го вересня цього року о 4 годині дня урочисто відчинено українську гімназію в Баришполі.

Почалось свято молебнем, який одправили три священики при співах хору Баришпільської «Просвіти», при чім євангеліє було прочитано по українськи і проголошено в кінці молебна многі літа Центральній Раді українського народу.

Перед одправою закононавчителем в промові з‘ясовано велике значіння цього мента і цеї національної справи.

По молебні п. директор нововідчиненої гімназії М. Демяновський, оголосивши гімназію відкритою, сказав палку промову про нові педагогичні основи в рідній школі, а також дякував представників Баришпільського громадянства, особливо згадавши енергійного діяча д. Кіріченка, за ту велику працю, яка була положена ними при заходах при відкритті Баришпільської гімназії.

Далі казали гарні, сердешні промови: член правління «гуртка батьків» д. Кіриченко, інспектор місцевої вищопочаткової школи, пан-отець Ф. Житецький, учень 2 Київської гімназії, який вітав нових товаришів від українців-середнешкільників м. Київа і представник Баришпільської Просвіти.

В кінці свята хором було проспівано: Заповіт Т. Шевченка та «Ще не вмерла Україна».

Гімназія поки-що міститься в Баришпільській вищій початковій школі і заняття йдуть на вечірній зміні, учнів в перших п’яти класах є біля 200 душ.

Нова рада, 1917, № 157, 8 (21) жовтня, С. 4.

Перший з українців у США, який став професором університету і доктором філософії

У списку "українських антирадянських діячів в Америці", складеному органами одпу срср у 1929 році, під номером 24 значиться Олександр Неприцький-Грановський. На той час він був першим із українців у США, хто здобув ступінь доктора філософії в галузі біологічних наук і звання професора американського університету. Таких, як він – успішних, авторитетних, перспективних діячів, – чекісти ставили на оперативний облік, збирали на них досьє і з урахуванням отриманої інформації приймали рішення, що з ними робити далі.

Голодомор у житті та творчості художника Михайла Дмитренка

Михайло Дмитренко пережив Голодомор і одним із перших відобразив у творчості цей катастрофічний для українців досвід – результат злочину комуністичного режиму з центром у Москві. Найвідомішим твором Дмитренка на тему української трагедії у 1932–1933 рр. є картина "1933", написана в 1963-му до 30-х роковин Голодомору.

Поляки в ОУН: причини вступу

Чимало дослідників визвольного руху натрапляли на згадки про участь поляків в підпіллі ОУН і УПА. Однак довго історикам не вдавалося акумулювати критичної маси інформації для повноцінного дослідження. Зрештою це реалізував Ярослав Антонюк в довіднику "Поляки в ОУН: біограми та документи" – спільному проєкті Українського інституту національної пам'яті та Галузевого державного архіву Служби безпеки України.

Війна, про яку домовилися у Москві: Радянсько-польська війна 1939 року

Друга світова війна супроводжувалася руйнуванням цілих держав, трагедіями народів та докорінними змінами на політичній карті світу. Одним із механізмів цих змін у Європі був "Таємний додатковий протокол", який був складовою німецько-радянського пакту про ненапад. Узгоджені сторонами "сфери взаємних інтересів" умовними лініями розтинали величезний простір Східної та Північної Європи, від норвезьких кордонів до гирла Дунаю. Польща опинилася в центрі поділу й невдовзі зникла з політичної карти Європи.