Вшанування козаків І-го Українського полку. АНОНС

12 серпня на Замковій горі в Києві відбудеться урочиста церемонія вшанування місця поховання козаків І-го Українського полку імені Богдана Хмельницького

Захід відбувається за ініціативи відділу "Музей Української революції 1917–1921 рр." НМІУ.

У церемонії візьмуть участь Національний музей історії України, Національний військово-історичний музей України, Спілка офіцерів України та низка культурних, наукових та громадсько-патріотичних організацій. До заходу долучиться народний артист України Тарас Компаніченко.

 

Нагадаємо, що 1 травня 1917 р. в Києві проголосили створення Першого українського козацького полку імені гетьмана Богдана Хмельницького: ця подія започаткувала українізацію військових частин у російській армії. 8 серпня, вирушаючи з Києва на російсько-німецький фронт, на станції Пост-Волинський ешелон богданівців зазнав несподіваного провокативного нападу з боку російських кірасирів та донських козаків, внаслідок чого загинуло 16 українських військовиків та понад півсотні було поранено.

12 серпня відбувся похорон козаків-богданівців, організований на урядовому рівні; багатотисячну жалобну процесію очолював голова Української Центральної ради М. Грушевський. На могилі козаків 1-го Українського полку імені Богдана Хмельницького, яку облаштували на Замковій (Флорівській) горі в Києві, встановили дубовий хрест, а Військовий клуб імені гетьмана Павла Полуботка поклав вінок із написом "Смійся, враже, та не дуже".

За часів Української революції 1917–1921 рр. місце поховання козаків-богданівців стало для українських патріотів одним із символів боротьби за ствердження державної незалежності України. Організатори закликають усіх небайдужих активно долучатися до вшанування пам'яті козаків-богданівців, які першими в добу Української революції віддали життя за незалежність України.

Збір відбудеться 12 серпня 2020 р. за адресою: Андріївський узвіз, 20б (біля сходів на Замкову гору) о 18.00. Організатори просять учасників утриматися від використання на заході партійної символіки.

Шляхта обрає авантюризм

Не втручайся до чужих справ, але не дозволяй, щоб втручались у твої; Доброї ради слухай, але май власну думку. Не дозволяй собі зректися виконання задуманого ні через труднощі, ані через небезпеки. Не змушуй нікого визнавати свої погляди, як і не дозволяй, щоб до твоїх поглядів ставилися без належної поваги. Не хились як тростинка, а будь непорушним, як дуб; стократно краще бути зламаним та зігнутим, ніж гнутися щоразу в ту чи іншу сторону. Не будь зарозумілим щодо людей, нижчих станом за тебе, але й не колінкуй перед вищими. Не звертай уваги на людські вчинки, а за свої власні відповідай перед Богом та своїм сумлінням.

Акт Злуки. Спогад архієпископа Варлаама

Легкою сніжною імлою окритий, зранку прокинувся Київ, але піднялося вгору сонце й розвіяло імлу. Вздовж вулиць і бульварів стоять, мов дівчата в шлюбних сукнях, вкриті інеєм дерева. По всіх, пухнатим снігом вкритих, вулицях незвичайний рух. Організації, школи, діти, молодь і старше громадянство, все святочно вдягнене, гуртками й поодинці – поспішає до Св. Софії на велике свято

Шибениці на Західній Україні на початку 1945 року

Привселюдні страти повстанців на початку 1945 року на території Чернівецької області та України загалом як спроба НКВД подолати опір населення радянським завойовникам. До історії ще одного радянського злочину

Карл XII в Україні. Розповідь кароліна. Частина друга

Відбулася Полтавська битва, про яку багато написали люди, які заздрили Карлу ХІІ і хвалили росіян. Я можу впевнено заявити, що шведи виграли так само, як і росіяни. Росіяни зранку Полтавської битви втратили стільки ж людей, скільки ми втратили наприкінці битви. Якби росіяни виграли так славетно, як вони і їхні прихильники намагаються стверджувати, то вони мали б переслідувати шведську армію. Але армія тільки на другий день перейшла через Дніпро