"П'ятеро з ломбарду": запустили подкаст про Українську революцію 1917-1921 на Харківщині

Суспільне.Харків спільно з Українським інститутом національної пам’яті запустили новий подкаст про Українську революцію 1917-1921 років на Харківщині – “П'ятеро з ломбарду”

Про це повідомили на сторінці УІНП у Facebook.

 

Головним спікером подкасту буде історик, працівник Українського інституту національної пам'яті Едуард Зуб. 

 "Чи багато ми знаємо про історію рідного краю? У шкільному курсі, у кращому випадку, є загальні згадки на тлі загальнодержавних подій. Ми спробує заповнити ці лакуни. Харківський вимір Української революції – складний, динамічний період, але тим і цікавий, особливо з вуст відомого дослідника, співробітника Інституту Едуарда Зуба", – наголосила начальниця Північно-східного відділу Марія Тахтаулова.

В УІНП підкреслюють, що національне відродження 1917 року, спричинене падінням російської монархії, було "швидким та бурхливим". Але про цей його харківський аспект мало хто знає. 

"Більше говорять про українізацію 20-х років, надзвичайно динамічну і досить суперечливу. Хоча вона була лише наслідком тих процесів, що відбувалися тут у 1917-1920 роках, вимушеною поступкою комуністів національним домаганням українців. Про те, хто і як рухав на наших теренах Українську революцію, чому вона зазнала поразки і чи була та поразка остаточною, розкаже допитливим наш спільний проєкт", – зауважив Едуард Зуб. 

Водночас авторка подкасту "П'ятеро з ломбарду" Тетяна Кривоніс додала, що цю історію протягом багатьох років "затискали в рамки радянської ідеології, пропаганди та репресій".

"Ми хочемо зробити регіональну історію видимою та доступною", – наголосила Кривоніс.

Слухати подкаст "П'ятеро з ломбарду" можна щосереди за посиланням.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.

Паросля: російське ІПСО, на яке повелися польські дослідники

У сучасній польській історіографії початком так званої "Волинської різанини" вважається масове вбивство населення польської колонії Паросля у лютому 1943 року. Цю акцію вже тривалий час намагаються приписати першій сотні УПА Григорія Перегіняка – "Коробки". Кілька років тому у цій історії мало бути поставлено крапку, адже російські спецслужби оприлюднили документ, який начебто повністю підтверджує версію польських дослідників.

ТОП-10 міфів про Волинську трагедію

У колективній пам'яті поляків сприйняття УПА та ОУН існує майже виключно в рамках наративу про "Волинську різанину". А політичні оцінки подій 1940-х років закріплені на рівні законодавства. Центр стратегічних комунікацій розібрав 10 ключових складових цього наративу.

Наша Леді Хо-Хо, або ж як ефективно заохочувати до колабораціонізму

Що таке колабораціонізм — і чи завжди він означає зраду? Де закінчується прагнення вижити та починається свідома співпраця з ворогом? Чому те, що для одних було ганьбою, для інших ставало звитягою і справою національного порятунку? Історик Пйотр М. Маєвський, простежує історію колабораціонізму від античности до Другої світової та сягає сучасної російсько-української війни. Публікуємо уривок із книжки, яка незабаром вийде друком у видавництві "Локальна історія".