20 листопада 1917

20 листопада 1917: Українська республіка

Українська Республіка вимагає вищої активності, вищої ініціативи, самотворчості. Вона не видержить чужої опіки. Чужа опіка не видержить її. Українська Республіка – це свій порядок, своя робота, свої права і обовʼязки. І вона вимагає від нас напруженої роботи.

З часу і бурі народилася вона.

Не могла далі думка наша літати над хаосом і квиліти в темноті. Вона мусила в своїй прозорливости побачити вищий зміст хаосу і перетворити його в новий образ.

І перетворила. Знайшла це вище слово і сказала: хай буде світ! І став світ, що ми називаємо: Українська Республіка.

Великий народ по велінню свого організаційного інстинкту утворював елементи Республіки давно.

Він оселив велику територію компактно, щільно і вріс в свою рідну землю глибоко.

Він утворив свою мову, свою пісню, свої звичаї, свій добробут – словом, свою культуру.

Він, зрештою, став кристалізувати свою силу в образі війська: почав складати, всупереч усяким перепонам, полки, дівізії, корпуси.

Він утворив собі силу і на морі – флот.

Він знесилювався в цій організаційно-творчій роботі, він віддавав усі сили, але мусив родити і родив усі елементи своєї державности.

І коли думка народу оглянулася з задоволенням навкруги, вона сказала: все вже готове.

І сказала останнє слово: Українська Республіка.

Так завершився будівничий процес, так утворився останній сінтез будівництва державности українського народу.

Тепер мусить початись – і вона вже почалась – велика декораційна робота: треба причепурити стіни з окола й середини, облаштувати, приладити знаряддя і потім вийти на щоденну роботу: збільшувати свої продукційні сили, збільшувати!

Бо вона – Українська Республіка – вимагає вищої активности, вищої ініціативи, самотворчости. Вона не видержить чужої опіки. Чужа опіка не видержить її.

Це непримиренні суперечности.

Українська Республіка – це свій порядок, своя робота, свої права і обовʼязки. І вона вимагає від нас напруженої роботи: ми її приказу мусимо скоритись, бо вона з хаосу дає новий світ.

Народня воля, 1917, № 160, 14 листопада

Перший з українців у США, який став професором університету і доктором філософії

У списку "українських антирадянських діячів в Америці", складеному органами одпу срср у 1929 році, під номером 24 значиться Олександр Неприцький-Грановський. На той час він був першим із українців у США, хто здобув ступінь доктора філософії в галузі біологічних наук і звання професора американського університету. Таких, як він – успішних, авторитетних, перспективних діячів, – чекісти ставили на оперативний облік, збирали на них досьє і з урахуванням отриманої інформації приймали рішення, що з ними робити далі.

Голодомор у житті та творчості художника Михайла Дмитренка

Михайло Дмитренко пережив Голодомор і одним із перших відобразив у творчості цей катастрофічний для українців досвід – результат злочину комуністичного режиму з центром у Москві. Найвідомішим твором Дмитренка на тему української трагедії у 1932–1933 рр. є картина "1933", написана в 1963-му до 30-х роковин Голодомору.

Поляки в ОУН: причини вступу

Чимало дослідників визвольного руху натрапляли на згадки про участь поляків в підпіллі ОУН і УПА. Однак довго історикам не вдавалося акумулювати критичної маси інформації для повноцінного дослідження. Зрештою це реалізував Ярослав Антонюк в довіднику "Поляки в ОУН: біограми та документи" – спільному проєкті Українського інституту національної пам'яті та Галузевого державного архіву Служби безпеки України.

Війна, про яку домовилися у Москві: Радянсько-польська війна 1939 року

Друга світова війна супроводжувалася руйнуванням цілих держав, трагедіями народів та докорінними змінами на політичній карті світу. Одним із механізмів цих змін у Європі був "Таємний додатковий протокол", який був складовою німецько-радянського пакту про ненапад. Узгоджені сторонами "сфери взаємних інтересів" умовними лініями розтинали величезний простір Східної та Північної Європи, від норвезьких кордонів до гирла Дунаю. Польща опинилася в центрі поділу й невдовзі зникла з політичної карти Європи.