4 листопада 1917

4 листопада (22 жовтня) 1917: Відкриття українського національного хору

4 листопада (за новим стилем) 1917 року у Києві урочисто розпочав свою роботу Український національний хор. Його засновниками стали Кирило Стеценко, Олександр Кошиць та Олексій Приходько. Перші виступи цього хору збирали повні зали та отримували схвальні відгуки

В неділю 22 жовтня, в помешканні студентської їдальні (Гімназійна вул. 3) відбулося культурне свято, відбулось урочисте відкриття українського національного хору.

Збори відкрив голова хорової секції Музичного Відділу при Секретаріаті Освіти —д. О. Приходько, запропонувавши зборам обрати голову і писаря.

Збори одноголосно обрали головою д. О. Кошиця, голову Музичного Відділа, а писарем д. Тележинського.

При оплесках всього зібрання О. Кошиць почав свою промову. Привітавши збори від Музичного Відділу, він гарно і дотепно довів про велике історико-культурне значіння української пісні.

Тов. Романюк, представник студентського хору університета св. Володимира, вітав збори від цієї інституції, і викладає своє бажання, щоб по почину національного хору на всій Україні зацвіли місцеві українські хори, а старші їх брати: студентський і нац. хори приєднаються до них.

Олександр Кошиць - диригент Українського національного хору
Олександр Кошиць - диригент Українського національного хору

Після д. Романюка казав промову Львов, котрий помітивши значіння Київа, як джерела музичної культури на Україні і навіть на Росії, зазначив ту участь, яку мають народні хори в вихованні національного музичного генія, і поставив метою молодому хору —відродити не тільки народню пісню, але і народній дух, зробитись джерелом відродження народного музичного творчества.

При загальних оплесках почав свою промову відомий український композитор К. Стеценко, голова педагогичної секції Музичного Відділу. Він освітив значіння хору з боку педагогичного.

Д. Верховинець почав свою промову гарною байкою про Грицька-музику, котрий ідучи до господаря, грою на своїй скрипці, утихомирив диких звірюк, - і невредимо дійшов до господаря.

Так, тільки дякуючи своїй пісні і нарід український міг дожити цілим і не загинути до цього часу, хай же шанує тепер він її.

Д. Бутовський вітав збори, яко представник Варшавського українського хору.

Останню промову казав д. О. Приходько, котрий, зазначивши велику увагу до розвитку музичної культури від секретаріата, виклав про значіння національного хору, яко зразкового для подібних інституцій, яко розповсюдника музичної культури не тільки в межах України, але і поза її кордоном.

Промовець далі надіється, що згодом, національний хор здобуде собі права державного хору, але для здобуття цього треба дуже багато працювати.

Другу половину своєї промови д. О. Приходько уділив читанці хорового статуту, складеного хоровою секцією Музичного Відділу.

По скінченні промов почалося ділове засідання хору під керовництвом К. Стеценка, який пропонував зборам приступити до організаційної роботи.

Тимчасовим дірігентом хору (поки вже не зорганізується зовсім) по постанові хорової секції було призначено О. Кошиця, а тимчасовим старостою — д. Онацького.

Нова рада, 1917, 24 жовтня, № 170.

Соратник Скоропадського, ідеолог гетьманського руху: до 150-річчя Сергія Шемета

150 років тому, 6 червня 1875 року на Полтавщині народився Сергій Шемет – борець за незалежність України у ХХ столітті; діяч "Просвіти", "Братства Тарасівців", "Лубенської республіки", Української Народної Партії, один із засновників Української Партії хліборобів, співфундатор позапартійної організації "Український союз хліборобів-державників"; журналіст, співредактор журналу "Хліборобська Україна"; особистий секретар гетьмана Павла Скоропадського; брат Володимира і Миколи Шемета.

"Кросворд" для ОУН. Спецоперація кдб

Одним із головних завдань кдб було недопущення єдності в середовищі українських емігрантських організації. Для цього постійно вдавалися до проведення всіляких так званих активних заходів. Метою було розсварити українців, скомпрометувати лідерів і зрештою домогтися знищення однієї або кількох організацій чи хоча б зменшення їхньої активності. Наочним прикладом того, як це розроблялося і діяло на різних етапах, є спецоперація кдб "Кросворд", спрямована проти різних течій ОУН.

Російська православна церква і КДБ: факти

Існує думка, що нинішні проблеми в Російської православної церкви пов'язані винятково ключно з особистістю її патріарха Кирила Гундяєва, і якщо його не стане, то все у Московському патріархаті може змінитися на краще. Однак, чи це дійсно так? Чи справді проблеми цілої системи зосереджені в одній людині? Очевидно, що РПЦ переживає глибоку кризу. Але якими є її суть і причини?

Операція "Ставка". Невідомі документи щодо убивства в Роттердамі

23 травня 1938-го співробітник нквс срср Павло Судоплатов за вказівкою сталіна скоїв у Роттердамі вбивство лідера ОУН Євгена Коновальця. Нові документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України проливають світло на окремі невідомі епізоди тієї операції і дають змогу знайти відповіді на запитання, чи підозрювали провідні діячі ОУН, що Павло Судоплатов і агент "Лебедь" опинилися в їхньому середовищі не випадково, а діяли за завданням нквс.