4 листопада (22 жовтня) 1917: Відкриття українського національного хору

В неділю 22 жовтня, в помешканні студентської їдальні (Гімназійна вул. 3) відбулося культурне свято, відбулось урочисте відкриття українського національного хору.

Збори відкрив голова хорової секції Музичного Відділу при Секретаріаті Освіти —д. О. Приходько, запропонувавши зборам обрати голову і писаря.

Збори одноголосно обрали головою д. О. Кошиця, голову Музичного Відділа, а писарем д. Тележинського.

При оплесках всього зібрання О. Кошиць почав свою промову. Привітавши збори від Музичного Відділу, він гарно і дотепно довів про велике історико-культурне значіння української пісні.

Тов. Романюк, представник студентського хору університета св. Володимира, вітав збори від цієї інституції, і викладає своє бажання, щоб по почину національного хору на всій Україні зацвіли місцеві українські хори, а старші їх брати: студентський і нац. хори приєднаються до них.

Після д. Романюка казав промову Львов, котрий помітивши значіння Київа, як джерела музичної культури на Україні і навіть на Росії, зазначив ту участь, яку мають народні хори в вихованні національного музичного генія, і поставив метою молодому хору —відродити не тільки народню пісню, але і народній дух, зробитись джерелом відродження народного музичного творчества.

При загальних оплесках почав свою промову відомий український композитор К. Стеценко, голова педагогичної секції Музичного Відділу. Він освітив значіння хору з боку педагогичного.

Д. Верховинець почав свою промову гарною байкою про Грицька-музику, котрий ідучи до господаря, грою на своїй скрипці, утихомирив диких звірюк, - і невредимо дійшов до господаря.

Так, тільки дякуючи своїй пісні і нарід український міг дожити цілим і не загинути до цього часу, хай же шанує тепер він її.

Д. Бутовський вітав збори, яко представник Варшавського українського хору.

Останню промову казав д. О. Приходько, котрий, зазначивши велику увагу до розвитку музичної культури від секретаріата, виклав про значіння національного хору, яко зразкового для подібних інституцій, яко розповсюдника музичної культури не тільки в межах України, але і поза її кордоном.

Промовець далі надіється, що згодом, національний хор здобуде собі права державного хору, але для здобуття цього треба дуже багато працювати.

Другу половину своєї промови д. О. Приходько уділив читанці хорового статуту, складеного хоровою секцією Музичного Відділу.

По скінченні промов почалося ділове засідання хору під керовництвом К. Стеценка, який пропонував зборам приступити до організаційної роботи.

Тимчасовим дірігентом хору (поки вже не зорганізується зовсім) по постанові хорової секції було призначено О. Кошиця, а тимчасовим старостою — д. Онацького.

Нова рада, 1917, 24 жовтня, № 170.