11 жовтня 1918: Похорони двадцяти чотирьох

8 жовтня 1918 року під селом Камʼянська Слобода відбувся бій між українською армією та ватагами російських більшовиків. Тоді загинуло 24 бійці Другого Запорізького корпусу, серед яких - сотник Роженко. Усі вони поховані у наразі російському селі Новий Ропськ

Новоропськ. Другий запорожський полк переживає важку втрату своїх братів-героїв, які полягли в важкій бійці з большевиками восьмого жовтня під Каменською слободою на Десні, де перебили великі сили большевиків. Сьогодня ховаємо двадцять чотири чоловіки, котрі весь час були дійсними лицарями України. Всі трупи понівечені, деяких не можна пізнати. Некрологи й описання бійки додатково дішлю; я покищо тільки підкреслюю смерть сотника Роженка; цей герой, яких Україна знає тільки в історії часів боротьби.

Полковник Другого Запорожського полку Болбочан

Нова рада, № 187, 1918, 13 жовтня

"Ми створюємо культуру пам’яті в Україні", - Гаяне Авакян

Інтерв’ю зі співзасновницею Платформи пам’яті "Меморіал" Гаяне Авакян для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

Перешкодити єднанню ОУН із сіоністами. "Активні заходи" кдб

На початку 1970-х років із закордонних резидентур кдб срср надійшла низка документів, у яких зверталася увага на нову тенденцію в середовищі емігрантських центрів. Йшлося про те, що оунівці і сіоністи, попри здавалося б ідеологічні та інші розбіжності, почали об’єднуватися для спільної боротьби проти політики срср. Про те, як кдб намагався перешкодити такому єднанню, розповідають розсекречені документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України.

Полон як тінь війни

Українська історія нерозривно пов'язана з війнами й боротьбою за незалежність. В усіх цих конфліктах українці опинялися в полоні: від часів визвольних змагань початку ХХ століття до сучасної війни проти Росії. Тема полону є не лише правовою чи військовою проблемою, а й історико-культурним дзеркалом епохи: вона відображає стан гуманістичних цінностей, культуру дотримання міжнародних норм і характер політичних режимів.

Тімоті Снайдер: Глобальна ініціатива у пошуках історичної правди

"Історія не є воюючою стороною. Завдання будь-якої серйозної історії, включно з таким проєктом як цей, — дійти до правди. А правда завжди цікавіша за міф. Правда демократична в той спосіб, у який міф бути не може, бо міф вимагає покори, міф вимагає відсутності сумнівів. Історична правда нагадує нам, що життя — це не стільки впевненість у чомусь хибному, скільки постійно зростаюче знання про різні речі, які можуть бути правдивими. Тому я не сумніваюся, що наприкінці цього проєкту люди в Україні і по всьому світі, будуть набагато краще підготовлені до боротьби з російською пропагандою, ніж зараз".