16 квітня 1918

16 квітня 1918: Урядовець Микола Костерідзе

В той час, коли російські большевицькі війська вели в м. Одесі боротьбу з метою підбити під російське ярмо Українську Народну Республіку, канцелярський урядовець Одеської поштово-телеграфної Округи Костерідзе Микола, як вільний козак, стоячи на варті інтересів Народної Республіки озброєно став на активну защиту залежних прав Української Народної Республіки і, поруч з другими товаришами, приймав участь в боях 15-18 січня с.р., де він для всіх був дійсним зразком храбрости та відваги і з бою не виходив доки не був тяжко поранений ручною бомбою.

За події Костерідзе, який не жаліючи життя захищав рідний край і революційні здобутки свого народу, висловлюю йому мою глибоку і щиру подяку, а начальникові Одеської поштово-телеграфної Округи пропоную негайно підвищити Костерідзе на один розряд по службі і про наслідки донести в Міністерство.

Народній Міністр пошт і телеграфів Г.Сидоренко

Вісник Ради народних міністрів УНР, 1918, № 28, 28 квітня, С. 4.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.