АНОНС: У Києві відкривається виставка про пароха Майданека

Польський інститут у Києві та Національний музей Тараса Шевченка відкривають виставку "Якщо я не буду тут...", що присвячена о. Омеляну Ковчу.

"Отець Омелян був сином і священиком одного народу, загинув на землі другого народу, бо рятував синів і дочок третього народу…" Архієпископ Любомир Гузар

Омелян Ковч – український греко-католицький священик, який служив у місті Перемишляни, а завершив свою місію у Майданеку. Під час німецької окупації, намагаючись врятувати євреїв від знищення, хрестив їх і видавав їм метрики про хрещення, не зважаючи на заборону цього окупаційною владою.

 о. Омелян Ковч

За різними даними, відбулося від 600 до 2000 хрещень. За це гестапо спочатку забрало українського священика до львівської в’язниці на Лонцького, а у серпні 1943 його було відправлено до табору смерті "Майданек", що знаходився неподалік Любліна в Польщі.

Священик добровільно відмовився від спроб звільнення з концтабору і до останнього дня виконував свою душпастирську місію серед ув’язнених, що належали до різних національностей і віросповідань. Отець Омелян Ковч загинув у березні 1944 року.

Експозиція побудована на поєднанні фотографій, створених фотографом Герою Артемовою у 2014 році в Музеї "Майданек" та цитат із листів о. Омеляна Ковча з концтабору.

Відкриття виставки: середа, 13 травня 2015 року, о 18:00

Адреса: Національний музей Тараса Шевченка, бульвар Тараса Шевченка, 12

Гера Артемова – український фотограф, член UPHA (Українська Фотографічна Альтернатива) та Незалежної медіа-профспілки України. Займається документальною і арт- фотографією.

Під час виставки демонструється фільм "Парох Майданека" (Польща, 2005, реж. Гжегож Лінковський).

Фільм знято за участі о. Стефана Батруха – пастора Грекокатолицької парафії у Любліні. Активно займається суспільною діяльністю, організовує транскордонні проекти, усіляко сприяє польсько - українському зближенню. Досліджує життя о. Омеляна Ковча та пропагує його духовний доробок.

14 травня (четвер) 18:00

Круглий стіл "В’язень табору Майданек о. Омелян Ковч. Протистояння злу в мирний час та в умовах війни. Роль кожної людини та особиста відповідальність" за участі о. Стефана Бартуха; Володимира В’ятровича, Голови Українського інституту національної пам’яті; Дмитра Пожоджука, журналіста, мера села Космач.

Вхід на відкриття виставки та круглий стіл - вільний

Виставка буде проходити 14-26 травня 2015 року, музей працює щоденно з 10:00 до 18:00 (каса до 17:30), вихідний – понеділок. Вхід на – умовах музею.

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.

Напади Бурундая та їхні наслідки. Уривок із книги "Король Руси Данило Романович" Даріуша Домбровського

Данило Романович, перший король Руси, – одна з головних постатей історії України. Подолавши численних внутрішніх та зовнішніх ворогів, Данило утвердився як один із найвпливовіших володарів Центрально-Східної Європи. Книжка Даріуша Домбровського – найповніша сьогодні біографія Данила Романовича. Ґрунтуючись на багатьох джерелах, автор не лише докладно реконструює життєвий шлях цього видатного державця, а й переконливо вписує його постать у європейський політичний ландшафт.

Суд над дітьми. Ольга Попадин – про молодь ОУН, два арешти і розстріл друзів

17-річна гімназистка зі Львова Ольга Попадин була однією з підсудних на "Процесі 59-ти". Енкаведисти не робили жодних пільг неповнолітнім — лупцювали, знущалися. Про це пані Ольга розповідала в інтерв'ю "Локальній історії". З її спогадів, показова розправа обернулася на протест — молоді арештанти під час суду заманіфестували несприйняття окупаційної влади, а оголошення вироку зустріли виконанням українського гімну.