Демонтовано останній в Україні пам’ятник Енгельсу

П'ятиметровий пам’ятник засновнику марксизму та комуністичної ідеології Фрідріху Енгельсу демонтували 16 вересня в селі Горошине Семенівського району на Полтавщині

Про це повідомив голова ГО "Світанок" Вадим Поздняков та регіональний представник Українського інституту національної пам'яті (УІНП) Олег Пустовгар. Після демонтажу пам'ятник розібрали на частини й передали до "Парку радянського періоду" неподалік Путивля, Сумської області.

Олег Пустовгар розповів, що громадська організація "Світанок" та УІНП неодноразово надсилали листа до керівництва Горошинської сільської ради щодо демонтажу пам'ятника. На початку року вони отримали відповідь від сільради, що виникла затримка демонтажу монументу через брак коштів та пандемію. Але згодом пам'ятник все ж таки прибрали.

"Це добрий приклад цивілізованого європейського підходу. Зроблю все можливе, щоби цю практику поширити й на інші пам'ятники комуністичної епохи Полтавській області, які лишилися не демонтованими. Скажімо, Свердлов у селі Калинківка неподалік Семенівки, Чапаєв у Лубнах, Маркс біля Кременчука тощо. Найбільший такий музей серед країн ЄС створили в Литві", – сказав Олег Пустовгар.

Пустовгар говорить, що "вчення Маркса-Енгельса" стало підґрунтям для утвердження комуністичних тоталітарних режимів на території України та інших країн Східної Європи. Тому меморіалізація Фрідріха Енгельса – це активна пропаганда комуністичного тоталітарного режиму.

 

«Диво на Віслі»: український вимір

Події серпня – вересня 1920 р. мали вирішальне значення в польсько-радянській війні. Перемога у Варшавській битві засвідчила здатність поляків відстояти своє право на незалежність. Втім без допомоги українських військ подолати Червону армію було би важче.

Чи там шукають витоки терору?

Останнім часом в нашому суспільстві йде обговорення витоків звірячої поведінки російських окупаційних військ в Україні в триваючій російсько-українській війні. Дехто з істориків та публіцистів вбачає ці витоки в більшовицьких та ширше комуністичних традиціях. Дійсно злочинів та репресій часів більшовицької диктатури можна навести чимало. Але чи були противники більшовизму в цьому плані краще?

Київ у більшовицькому вирі

Минуло 104 роки звідтоді, коли армія Української Народної Республіки дала бій у протистоянні з нестримною силою більшовиків, що наступала на українські землі з одним-єдиним гаслом: "Дайош Кієв! Смєрть Центральной Радє і єйо защітнікам", а командуючий російськими військами Михайло Муравйов, що пізніше влаштує терор в українській столиці напише: "Ету власть ми нєсьом на остріях своіх штиков"

Жах на селі

Перед вами — уривок зі спогадів Віктора Кравченка, українця, талановитого інженера, якому вдалося залишитися живим після розгортання репресій у СРСР за часів Сталіна. Він був членом комуністичної партії, який вірив, що СРСР може стати країною щасливого майбутнього, однак вчасно зрозумів, що таке тоталітарний режим, повсюдна брехня та системне винищення тих, хто чинив спротив злочинній системі. Віктору Кравченку вдалося втекти і за кілька років написати книжку
яка сколихнула весь західний світ.