АНОНС: науковий семінар «Джерела європейської України: розмова про історію з професором Сергієм Плохієм»

Джерела європейської України: чи наша європейська традиція реальна, чи вигадана?

Цього тижня відбудеться міждисциплінарний семінар та презентації книги Сергія Плохія "Magistra Vitae". Про це "Історичній Правді" повідомили у видавництві "Дух і літера".

 

ТЕЗИ виступу Сергія Плохія на тему:

Тяглість традицій:

- частково створюється за рахунок міфологізованої історії (ідеалізація "бабусі Австрії", наприклад);

- частково за рахунок переданої у практиках європейською традиції — вміння самоорганізації, участь у змагальних виборах і т.д.

Участь у спільних політичних та культурних процесах:

- залучення до інститутів станової демократії (Річ Посполита та держави міжвоєнної Європи);

- активна участь у процесах реформації та контрреформації;

- формування модерного українського проєкту під впливом польського та італійського проектів;

- присвоєння та адаптація європейських ідеологічних течій від комунізму до фашизму;

- участь провідних дисидентів у русі прав людини.

Фактори, які сприяли участі у європейських рухах та адаптації західних впливів на українському ґрунті:

- географія (близькість до Центральної Європи);

- формування українського проекту зразу на дві імперії, Центральноєвропейську Габсбургів та Євразійську Романових;

- боротьба за автономію та незалежність у Російській імперії, а згодом Радянському Союзі потребувала моделей, які би протистояли б моделям Санкт-Петербурга та Москви;

- український регіоналізм, викликаний у тому числі, входженням частини земель до центральноєвропейських держав створив умови демократичного розвитку.


Участь беруть:

- Сергій Плохій, український та американський історик, професор української історії в Гарвардському університеті, фахівець з історії Східної Європи;

- Тетяна Ярошенко, президент НаУКМА;

- Наталя Шліхта, завідувачка кафедри історії НаУКМА;

- Оля Гнатюк, історикиня, літературознавиця, перекладачка, професорка Варшавського університету та Києво-Могилянської академії;

- Леонід Фінберг, соціолог, дослідник культури, директор Центру досліджень історії та культури східноєвропейського єврейства, член Виконавчої ради Українського ПЕН-клубу;

- Євген Глібовицький, український політолог, експерт із довготермінових стратегій.


Модерує семінар Костянтин Сігов, директор Центру Європейських гуманітарних досліджень НаУКМА і видавництва "Дух і літера".


Час: 11 лютого, четвер, 18.00


Трансляція буде достопною на сторінці видавництва "Дух і літера" у Facebook.

Європейська орієнтація Симона Петлюри

Долаючи навалу збройних сил Російської Федерації, українське суспільство одночасно розгорнуло масштабну роботу по знищенню «русского мира» в найменуваннях міст, площ, вулиць. Та не слід забувати, що Росія не тільки нав’язувала нам свої цінності, у тому числі в топоніміці, але й деформувала національну пам’ять українського народу. Особливо багато грязюки наліплено на постать публіциста, державотворця, воєначальника, мислителя Симона Петлюри

Сюргюн. Мама думала, що нас везуть на розстріл

Уявіть себе на їх місці. У ваш дім на світанку вриваються озброєні люди, солдати. Дають 15 хвилин на збори. Відвозять на найближчу станцію. І додому ви зможете повернутися лише через 50 років.

Український вояк, який врятував десятки євреїв

Круглий сирота з Лемківщини. У 17 років, неповнолітнім, пішов воювати за Україну в складі Українських Січових Стрільців. Здобув дві вищі освіти в Празі. Став успішним бізнесменом в міжвоєнній Галичині. Для врятування євреїв створив окремий бізнес і рятував їх у промисловому масштабі. За що був, врешті решт, покараний нацистами. З Німеччини до США, його – вже немічного – витягнули вдячні євреї. Звати його Олекса Кривов'яза. Латинкою прізвище писав, як Krywowiaza

Авіація працює по «своїм», або Мулінська катастрофа 1945 року

У свідомості багатьох російських дослідників, радянсько-японська кампанія постає майже ідеальною. Мемуари, література, вікіпедія та військова хроніка повністю підтверджує це, даючи однобоку модель сприйняття минулих подій. Успіхи відомі – 700 кілометровий бліцкриг 6 танкової армії через Хінган, захоплення в полон 600 тис. угруповання Квантунської армії, мінімальні втрати, та прорив сучасної прикордонної фортифікаційної системи оборони японських військ. Але навіть і тут, можна знайти «підводне каміння», у вигляді фактів, що свідомо приховувалися роками. До таких подій відносяться і інцидент 16 серпня 1945 року, коли радянські впс розбомбили власні війська які дислокувалися біля міста Мулін