На Київщині археологи виявили стоянки давніх людей віком понад 10 тисяч років

Неподалік від Києва, у Бучанському районі, археологи виявили тристоянки давніх людей, яким понад 10 тис. років. Важливе відкриття вдалось зробити завдяки археологічним розвідкам перед будівництвом Великої кільцевої автомобільної дороги навколо м. Києва на ділянці від автомобільної дороги Київ - Ковель - Ягодин (М-07) до автомобільної дороги Київ - Чоп (М-06)

Стоянки датують часом фінального палеоліту. Це період великих змін на території не лише сучасної України, але й Європи. У цей час, після відступу льодовиків, починається заселення широких теренів від Англії до Верхнього Дніпра. Тут оселяються племена первісних мисливців, що вели динамічний спосіб життя та виживали завдяки полюванню, і облаштовували тимчасові стоянки на шляхах міграції тварин, зокрема, оленів, биків, кабанів. 

 

Як засвідчують археологічні знахідки зі схожих пам'яток, давні люди тоді жили у спорудах на кшталт чумів, що і до нині використовується населенням крайньої півночі Євразії. Це була кругла будівля діаметром 4-5 м з вогнищем посередині. У ній мешкало до 10 осіб. 

"Наукові моделювання доводять, що середня густота заселення території Європи в час палеоліту була не більшою, аніж одна людина на квадратний кілометр. Археологам не часто таланить виявити стоянки того часу. Відкриття і дослідження кожної - це значний внесок у наше розуміння найдавнішої історії", - розповів керівник досліджень, заступник директора Науково-дослідного центру "Рятівна археологічна служба" Тарас Милян. 

Про те, що колись на цьому місці були тимчасові поселення нині свідчать віднайдені вироби з кременю. Поки що це декілька знарядь праці. Однак вже незабаром археологи сподіваються на вагоміші знахідки. Детально дослідити старожитності вдасться до будівництва дороги. Під час обстеження лише першої ділянки археологи виявили та нанесли на карти 15 нових об'єктів археології. 

Археологічні розвідки під час проектування Великої кільцевої автомобільної дороги навколо м. Києва, що мають на меті виявити об'єкти археології, стартували більше, аніж 10 років тому. Перші дослідження науковці Рятівної археологічної служби здійснили ще у 2007 р. Тоді відкрили сім нових різночасових археологічних пам'яток на відтинку між Клавдієво-Тарасове та Миколаївкою. Найраніші матеріали датували добою бронзи, а це понад чотирьох тисяч років тому. У 2020 р. дослідження продовжили через коригування проєкту. Як результат науковцям РАС вдалося виявити ще вісім об'єктів археології.

"Будівництво доріг - це унікальна можливість для археологів дослідити пам'ятки на великих площах. Розкопки на Київщині будуть одними з найбільш масштабних не лише в Україні, але й у Європі. Обстеження вже першої ділянки ВКАД дають сподівання на дуже цікаві знахідки та відкриття. Виконання таких великих превентивних археологічних робіт є прикладом реалізації найкращих міжнародних практик у цій сфері.

Прикладом, наскільки важливими та сенсаційними можуть бути дослідження при будівництві доріг є розкопки, які провів Краківський археологічний осередок на шляху автостради А4 від Кракова до Тарнова. Вона пролягла через густо заселені у давнину території. У 1997 - 2010 роках польські колеги дослідили 121 археологічну пам'ятку, найдавніша з яких мала 15 тисяч років. Після цих досліджень науковці переписали частину польської найдавнішої історії", - розповів директор Рятівної археологічної служби Олег Осаульчук.



Пам’яті Ольги Стокотельної: "Нехай назавжди твоє добре ім’я буде між людьми"

В історії українського Руху опору 70-80 років ХХ століття особливе місце належить Ользі та Павлові Стокотельним – особам, які були відданими ідеалам вільної та незалежної України й поєднали своє життя з відомими дисидентами, правозахисниками Надією Світличною та Миколою Горбалем. У квітні цього року Ользі та Павлові мало б виповнитися 162… Саме так двійнята Стокотельні рахували свої роки. Та не судилась. 20 грудня 2023 року Ольга покинула цей світ. Цьогоріч Павло вперше за 81 рік буде свій день народження зустрічати сам.

Як співробітники КГБ намагалися зробити з Івана Багряного «червоного»

У 1950–1960-х роках органи МГБ/КГБ СССР намагалися схилити до співпраці, відмови від антирадянської діяльності й повернення до Радянського Союзу діячів культури, науки і літератури, які опинилися в еміграції. А в разі невдачі розробляли заходи з їх компрометації і навіть ліквідації. Одним із об'єктів такої оперативної розробки був відомий політичний діяч і письменник Іван Багряний.

"Звичайний фашизм": розбір тез про "священную войну" Росії проти України та Заходу

Один із важливих етапів у формуванні російської квазірелігійної доктрини "русского мира", яка за задумом має стати офіційною державною та релігійною ідеологією путінської Росії, відбувся 27 березня 2024 року. У цей день сталася знакова подія – у Залі церковних соборів Храму Христа Спасителя у Москві під головуванням Московського патріарха Кирила було офіційно затверджено "Наказ XXV Всесвітнього російського народного собору", який отримав назву "Настоящее и будущее Русского мира".

Німецька весна на Слобожанщині: війська кайзера та українські гайдамаки в спогадах місцевих

Весна 1918 року. Імперська армія Німеччини та Збройні сили Австро-Угорщини разом з Армією УНР звільняють Українську Народну Республіку від більшовиків. Українсько-німецький наступ пролягав через Слобожанщину і зупинився в районі села Лиски. Публікуємо спогади місцевих мешканців, які були свідками визволення Харківщини.