У Києві встановлюють захисні конструкції для пам'яток культурної спадщини - потрібна допомога

Захист уже встановили для пам'ятників Самсону, Сковороді, Володимиру, Богдану Хмельницькому

У столиці активно встановлюють захисні конструкції для пам'яток культурної спадщини. Зокрема, завершено роботи біля пам'ятника Самсону, щодо експозиції музею Михайлівського собору та на Кам'яниці Київського війта. Про це повідомив перший заступник голови КМДА Микола Поворозник.

 

"Важливо, що до захисту пам'яток та культурних об'єктів від можливого знищення російськими окупантами долучається громадськість. Ми звертаємося до бізнесу із закликом допомогти у цій важливій справі. Місту потрібні фахівці, матеріали та техніка для того аби в максимально короткі терміни якісно завершити роботи із встановлення захисних споруд", – наголосив Микола Поворозник.

Зокрема, серед нагальних потреб:

  • фахівці з монтажу будівельних лісів та опалубки, будівельні альпіністи, водій маніпулятора;
  • ліси будівельні металеві, опалубна фанера, дошка, супердифузійна мембрана вогнестійка;
  • дизельний генератор на 5 кВт, маніпулятор.

Ті, хто має можливість допомогти за цими пунктами, можуть звернутися за телефоном: 098-689-63-22.

"Редактор" Василь Мудрий і його "Діло"

У списку тих, кого дуже хотіли завербувати в 1930-ті роки працівники НКВД СССР, був тодішній голова Українського національно-демократичного об'єднання – найпотужнішої західноукраїнської парламентської партії і головний редактор найстарішої української галицької газети "Діло" Василь Мудрий.

Як Роман Шухевич-"Щука" тричі березневу Тису перепливав

Роман Шухевич був чудовим плавцем, чемпіоном українських національних змагань з плавання. У нього була цивільна мрія – до 40-річчя переплести протоку Ла-Манш. Готувався, тренувався, багато плавав. Але на практиці – довелось боротись з окупантами й тричі долати Тису. Не для того, щоб втекти від відповідальності. А для того, щоб виконати свій обов'язок вояка, борця за незалежну й соборну Україну.

Яким був радянський лад? Судження історика

Деякі експерти пов'язують оптимістичні для нас перспективи в російсько-українській війні з відходом Владіміра Путіна від влади. Однак він є надто пересічною фігурою, яка не заслуговує сполученого з нею терміну "путінізм". Ми повинні усвідомити самі і переконати союзників у тому, що Російська Федерація являє собою екзистенційну загрозу для всіх народів, які потрапили в орбіту Кремля. Конкретна фігура очільника російських панівних кіл – справа другорядна. Ця країна готова порушувати встановлений світопорядок за будь-яких умов.

Вийти на слід Романа Шухевича. Невдала спроба МГБ

Планів і операцій МГБ із розшуку Романа Шухевича було багато. Але всі вони не мали успіху. І лише 5 березня 1950 року чекісти змогли вистежити його у селі Білогорща поблизу Львова. Того разу йому не вдалося вирватися з оточення. Довелося прийняти останній нерівний бій, в якому Головнокомандувач УПА загинув. Водночас працівники МГБ могли б встановити його місце переховування ще роком-півтора раніше. Але не все пішло так, як вони задумали.