Спецпроект

1973: день студента в Афінах - танк переїздить через демонстранта

17 листопада 1973 року військова хунта придушила студентське повстання в Політехнічному універі Афін. Це стало початком кінця режиму полковників. Загиблі студенти сьогодні вшановуються як герої на державному рівні.

День студента в Греції є не просто приводом влаштувати вечірку чи вшанувати загиблих 1939 року від рук нацистів чеських студентів, в честь яких і встановлено це міжнародне свято.

У грецької академічної спільноти є з цього приводу свій мартиролог, і то досить великий. В сутичках під час повстання проти військової хунти "режиму полковників" загинуло 24 людини і сотні були поранені.

На цьому відео - ранній світанок 17 листопада. О третій ночі військові вже прорвали барикаду Політехніки, де забарикадувалися студенти з виготовленою в лабораторіях вузу підпільною радіостанцією, і взяли вуз штурмом.

Для пролому у воротах університету теж було використано танк - ось 10 секунд цієї хроніки. В Афінах було введено воєнний стан.

Стихійна демонстрація, яку ви бачите - швидше акт відчаю. Тим радикальнішим є жест невідомого юнака, який лягає перед бронемашиною на асфальт. І виживає.

Повстання "Політехніон" стало початком кінця військової хунти. Влітку наступного року вона була змушена передати владу цивільному уряду. Грецькі вузи отримали екстериторіальність - туди тепер не пускають поліцію. 

А грецькі студенти досі тримають владу у тонусі.



Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.