Спецпроект

1997: Каденюк у космосі - від підготовки до приземлення

За довколаполітичною суєтою ми часто забуваємо про прогрес, про те, що люди займаються наукою і літають до зірок. Скільки українців побувало в космосі після Леоніда Каденюка?

19 листопада 1997 року у складі місії STS-87 NASA на орбіту Землі полетів Леонід Каденюк. На борту шатла "Коламбія" українець працював над біологічним експериментом щодо впливу невагомості на рослини.

Цей політ супроводжувався широкою інформаційною кампанією в тодішній українській пресі. Каденюк став відомий як "перший українець у космосі" - і у 2002-ому навіть втрапив у парламент за списком провладного блоку "За єдину Україну!"

У 2006-ому генерал-майор Каденюк був третім у списку Блоку Литвина, але тоді ця політсила не пройшла в Раду.

Але це відео присвячене не народним депутатам. На ньому детально зафіксовано всі основні моменти місії, в якій брав участь Каденюк - підготовка, старт, політ, вихід у відкритий космос, робота на борту, посадка.

На жаль, відео - без звуку, але все одно захопливе. За нашою довколаполітичною суєтою ми часто забуваємо про прогрес, про те, що люди займаються наукою і літають до зірок. Скільки українців побувало у космосі після Леоніда Каденюка?

До речі, з точки зору історичної правди першим українцем у космосі (і шостим землянином, який здійснив орбітальний політ) все-таки був Павло Попович. Може, хтось із читачів "Історичної Правди" напише про нього?

У секторі «проблем ідеологічної боротьби»: історики та «перебудова»

Нині це Інститут історії України, а тоді слова "Україна" в назві інституту не було. Навіть у цьому в СРСР вбачали небезпеку. Всі спілкувалися російською, лише в одному відділі, де вивчали козаччину, українською. А аспірант Діма Табачник (який потім двічі у Януковича був міністром), ідучи до курилки повз цей відділ, казав: "Цвірінькають там цією українською"

Бабин Яр: гібридні контексти Сергія Лозниці

Мабуть, головною зіркою антиукраїнського шабашу, влаштованого цього року Меморіальним центром Голокосту «Бабин Яр» на багатостраждальних кістках його жертв, став кінорежисер Сергій Лозниця зі своїм фільмом «Бабин Яр. Контекст».

Валєр Бондар. Харківський літмузей. Середовище дев'яностих

Валєр Бондарь – «гуру і навчитель» Сергія Жадана, митець, який об'єднував творчу еліту не тільки в Харкові. Саме у майстерні Бондаря в ЛітМузеї виникло українське середовище неформалів ранніх 1990-х. Його рукою з кінця вісімдесятих – початку дев’яностих карбувалась в харківському просторі графіка перших кроків боротьби за самостійну, стильну і самодостатню Україну. І у дев’яності довкола Бондаря в Харківському ЛітМузеї сформувалося вільне від радянських кліше і провінційних комплексів мистецьке середовище

«…з крісом у руках, з пером чи живим словом» спадщина Євгена Побігущого

За життя Є. Побігущого-Рена його дописи в еміграційній пресі, передмови до окремих військознавчих студій, відгуки й рецензії на видання українською й чужими мовами, спогади, завуальовані псевдом «Євген Беркут», а виступи і вибрані доповіді – й поготів, ніколи не були зібрані під однією обкладинкою. З огляду на це у рік 120-ліття Є. Побігущого-Рена настав найвищий час подати сучасному українському читачеві його вибрані публікації, рукописи, виступи і листування.