Спецпроект

1997: Каденюк у космосі - від підготовки до приземлення

За довколаполітичною суєтою ми часто забуваємо про прогрес, про те, що люди займаються наукою і літають до зірок. Скільки українців побувало в космосі після Леоніда Каденюка?

19 листопада 1997 року у складі місії STS-87 NASA на орбіту Землі полетів Леонід Каденюк. На борту шатла "Коламбія" українець працював над біологічним експериментом щодо впливу невагомості на рослини.

Цей політ супроводжувався широкою інформаційною кампанією в тодішній українській пресі. Каденюк став відомий як "перший українець у космосі" - і у 2002-ому навіть втрапив у парламент за списком провладного блоку "За єдину Україну!"

У 2006-ому генерал-майор Каденюк був третім у списку Блоку Литвина, але тоді ця політсила не пройшла в Раду.

Але це відео присвячене не народним депутатам. На ньому детально зафіксовано всі основні моменти місії, в якій брав участь Каденюк - підготовка, старт, політ, вихід у відкритий космос, робота на борту, посадка.

На жаль, відео - без звуку, але все одно захопливе. За нашою довколаполітичною суєтою ми часто забуваємо про прогрес, про те, що люди займаються наукою і літають до зірок. Скільки українців побувало у космосі після Леоніда Каденюка?

До речі, з точки зору історичної правди першим українцем у космосі (і шостим землянином, який здійснив орбітальний політ) все-таки був Павло Попович. Може, хтось із читачів "Історичної Правди" напише про нього?

План «Барбаросса». Що думали військові Гітлера?

Хоча було зрозуміло, що однією з головних причин нападу на Радянський Союз було прагнення здобути запаси (передусім нафту), яких бракувало німцям, без відповіді залишалося головне питання: чи мали вони ресурси, щоб здобути ресурси, яких прагнули? Одне слово: чи їхні бажання не перевищували здатність їх задовільнити? Урешті-решт, Гітлер так ніколи й не визнав цього недоліку плану «Барбаросса». Він хотів швидкої війни, щоб отримати доступ до сировини й землі, але сировина, яку він хотів мати найбільше (нафта), була неймовірно далеко.

«Антирадянський» Лифар

Ім’я Лифаря було заборонене на батьківщині протягом довгого часу, а його численні теоретичні праці з історії балету та хореографії не перекладалися російською та не видавалися у СРСР, не дивлячись на високий рівень радянського балету та його популярність як серед партеліти, так і пересічних радянських громадян. Проте йому вдалося (хоча, звісно, він поняття не мав про це) потрапити до секретного радянського видання – «методички» КҐБ 1968 року «Використання можливостей Радянського комітету з культурних зв’язків з співвітчизниками за кордоном у розвідувальній роботі».

Реакція киян на аварію Чорнобильської АЕС та її наслідки

Безпрецедентна техногенна катастрофа, що сталася в ніч на 26 квітня 1986 року на 4-му блоці ЧАЕС надала поштовх для «тектонічних» національних, соціальних та політичних процесів в українському суспільстві. Від початку, потенційна загроза життю та здоров’ю мешканців столичного мегаполісу викликала у них не просто стурбованість і невдоволення, а і, досить, нелояльні до влади закиди. Населення, активно реагувало на подію та її наслідки, а, особливо гостро, в травні того року.

Як українські націоналісти 1 травня святкували в рідному місті Путіна

Первинно 1 травня, як міжнародний день боротьби за права робітників, встановив ІІ Соціалістичний інтернаціонал у 1889 р. Усі українські партії початку XX століття вважали себе частиною соціалістичного руху. Включно із націоналістичною Українською Народною Партією (УНП), створеною М.Міхновським. До того, як російські комуністи та німецькі нацисти поставили «свято праці» на службу своїм ідеологіям, українські націоналісти виводили українців 1 травня на демонстрації, але виключно під синьо-жовтими прапорами. За право українських робітників на власну українську державу.