Спецпроект

1997: Каденюк у космосі - від підготовки до приземлення

За довколаполітичною суєтою ми часто забуваємо про прогрес, про те, що люди займаються наукою і літають до зірок. Скільки українців побувало в космосі після Леоніда Каденюка?

19 листопада 1997 року у складі місії STS-87 NASA на орбіту Землі полетів Леонід Каденюк. На борту шатла "Коламбія" українець працював над біологічним експериментом щодо впливу невагомості на рослини.

Цей політ супроводжувався широкою інформаційною кампанією в тодішній українській пресі. Каденюк став відомий як "перший українець у космосі" - і у 2002-ому навіть втрапив у парламент за списком провладного блоку "За єдину Україну!"

У 2006-ому генерал-майор Каденюк був третім у списку Блоку Литвина, але тоді ця політсила не пройшла в Раду.

Але це відео присвячене не народним депутатам. На ньому детально зафіксовано всі основні моменти місії, в якій брав участь Каденюк - підготовка, старт, політ, вихід у відкритий космос, робота на борту, посадка.

На жаль, відео - без звуку, але все одно захопливе. За нашою довколаполітичною суєтою ми часто забуваємо про прогрес, про те, що люди займаються наукою і літають до зірок. Скільки українців побувало у космосі після Леоніда Каденюка?

До речі, з точки зору історичної правди першим українцем у космосі (і шостим землянином, який здійснив орбітальний політ) все-таки був Павло Попович. Може, хтось із читачів "Історичної Правди" напише про нього?

Ніжин. Серпневі дні 1918-го

Влітку 1918 року на українсько-російському кордоні було неспокійно. На різних ділянках виникали локальні сутички. Більшовики намагались підривати Українську державу зсередини. У Чернігівській губернії одним із більшовицьких осередків стало село Жуківка

"У Москві все ретельніше готуються до війни": листи до шведської королеви Христини

Одним з найцікавіших періодів в історії України є, безумовно, 1649-1659 роки. Період Визвольної революції і війн з Річчю Посполитою та Московським царством. Діяльність гетьманів Богдана Хмельницького та Івана Виговського. Основні матеріали з історії цієї Доби зберігаються за кордоном, тому що Чигирин, Батурин і Глухів - козацькі столиці палали у вогні. Було б логічним шукати важливі документи у польських архівах.
Але там їх знайти неможливо, тому що шведська армія вивезла майже весь архів, давні видання і колекції до Швеції під час польсько-шведської війни у 1650-х роках - так званого "Потопу". Навіть оригінальні документи короля Владислава ІV досі зберігаються у Швеції

П'ять українських історій про пандемію "іспанки"

Іспанку просто не фіксували у документах. Дані про кількість хворих та померлих часто не збирали. Тим паче, що паралельно тривала пандемія холери. А специфічно в Україні – епідемія тифу. Холера і тиф були знайомі українським лікарям. А перед симптомами нібито застуди, яка за кілька днів вбивала людей, виявились безпорадними. Кількість жертв іспанки в Україні ми не знаємо. Можемо навести лише кілька історій про перебіг хвороби. Але, можемо точно стверджувати, що іспанка разом з іншими епідеміями руйнувала українську державність не менше, а, може, навіть, і більше від недолугих політичних кроків.

Полювання на президента

Колишній писар УПА, донський козак і чеський мільйонер. Цей цікавий "коктейль особистостей" був залучений до проведення теракту, який мав відбутися у Празі за кілька днів до падіння Третього Райху. Мета диверсії – знищити Августина Волошина, колишнього президента Карпатської України. Все ретельно спланували. Однак у вирішальний день щось пішло шкереберть