Спецпроект

2004: Тягнибок виступає на горі Яворина. "Жидва і москалі"

Улітку 2004 року, під час президентської кампанії, депутат блоку "Наша Україна" Олег Тягнибок закликав на горі Яворина "віддати нарешті Україну українцям".

"Вони не боялися, як і ми зараз не повинні боятися, вони взяли автомат на шию і пішли в ті ліси, вони готувалися і боролися з москалями, боролися з німцями, боролися з жидвою та іншою нечистю...".

Вшановуючи полеглих на горі Яворина курсантів старшинської школи УПА "Олені", Тягнибок кричить і агресивно жестикулює на тлі передвиборчого намету Ющенка - а (про)російські телеканали кажуть , що він говорить "про Шухевича й його бійців".

Канал тодішнього генпрокурора (а зараз заступника голови АП) Геннадія Васильєва  "Київська Русь", з якого і взято це відео, наголошує про "защиту прав украинского этноса" як засіб передвиборчої боротьби. 

Закінчилося скандалом. Тягнибока виключили з "Нашої України" за "ксенофобські висловлювання". "Свобода" вирушила в самостійне політичне плавання.

Міркування про те, чому бій на горі Яворина закінчився розгромом офіцерської школи УПА, читайте в розділі "Блогосфера"

Чи можна принизити Генія?

Наші предки жили у світі, відмінному від нашого. У світі, де Добро і Зло, Герой і Лиходій були чітко розділені і знаходились у постійному непримиренному антагонізмі. Релігійна свідомість вимагала устремління до святості, і навіть її антипод – комуністичний атеїзм у ХХ-му столітті змушений був на місце Святого письма встановити "Моральний кодекс будівника комунізму", який формально мало чим відрізнявся від загальноприйнятих моральних норм і так само вимагав від людини чітко визначеної громадянської позиції, моральної чистоти і принциповості.

ОУН і Тайвань проти комуністів та Пекіна

Наприкінці 1956 року з Великої Британії відбув корабель у Південно-Східну Азію, на борту якого перебували Юліан Заблоцький (керівник дипломатичної місії) та Володимир Косик (заступник керівника). До Тайбею, столиці острова, вони прибули 25 лютого 1957 року

«Людина, що не має померти». Міф про Муссоліні

Зачарованість італійців своїм дуче тривала довго, але вщент розбилася через руйнівний результат воєнних операцій

«Расстрелян за националистическую деятельность…»: таємниця смерті Петра Франка

Петро Франко був розстріляний. Однозначно, що сталося це не швидше 6 липня 1941 р… Про конкретну дату страти поки що залишається лише здогадуватися…