Спецпроект

2004: Тягнибок виступає на горі Яворина. "Жидва і москалі"

Улітку 2004 року, під час президентської кампанії, депутат блоку "Наша Україна" Олег Тягнибок закликав на горі Яворина "віддати нарешті Україну українцям".

"Вони не боялися, як і ми зараз не повинні боятися, вони взяли автомат на шию і пішли в ті ліси, вони готувалися і боролися з москалями, боролися з німцями, боролися з жидвою та іншою нечистю...".

Вшановуючи полеглих на горі Яворина курсантів старшинської школи УПА "Олені", Тягнибок кричить і агресивно жестикулює на тлі передвиборчого намету Ющенка - а (про)російські телеканали кажуть , що він говорить "про Шухевича й його бійців".

Канал тодішнього генпрокурора (а зараз заступника голови АП) Геннадія Васильєва  "Київська Русь", з якого і взято це відео, наголошує про "защиту прав украинского этноса" як засіб передвиборчої боротьби. 

Закінчилося скандалом. Тягнибока виключили з "Нашої України" за "ксенофобські висловлювання". "Свобода" вирушила в самостійне політичне плавання.

Міркування про те, чому бій на горі Яворина закінчився розгромом офіцерської школи УПА, читайте в розділі "Блогосфера"

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.