Спецпроект

1996: перше "Шоу Довгоносиків" - казочка про Курочку Рябу

"Це побачення в нас називається шоу" - хто пам'ятає угарну заставку "Шоу довгоносиків", у того має здригнутися серце. Місцями "довгоносики" були справжньою контр-культурною міною в серці тогочасного ТБ. Було весело і дуже часто смішно.

Наприкінці 1990-их ще не було масового і швидкого інтернету, тому тєлік усі дивилися, і він часто був цікавим. Телеведучі шоу і новин вважалися володарями дум. "Шоу довгоносиків" теж мало свою групу фанатів, бо досі можна почути їхні фірмові фразочки на кшталт "Бройлєра побідили!" як не в розмові, то в інтернетах.

Перший випуск "Довгоносиків" вийшов 15 років тому, і цей скетч - саме з нього. У студію напівбожевільного режисера приходить народний артист, щоб прочитати у радіоефірі казку про курочку Рябу, але на словах "не просте яєчко, а..." у нього закінчується роздрукований текст :)

Загалом протягом існування гумористичного шоу з 1996 до 1999 року було відзнято 70 півгодинних серій - чотири сезони. Виходили "довгоносики" на "1+1", "Інтері" та СТБ.

Як таке шоу могло потрапити на телебачення? Дивні абсурдні жарти, лютий суржик, спецефекти у вигляді диму, кураж і духовий оркестр пожежників. Плюс купа насильства - герої постійно лупили одне одного бітами, молотками, відрами з водою, стріляли з бутафорських пістолетів...

Розкішне доповнення додав антураж: шоу знімалося в закинутих приміщеннях кіностудії імені Довженка, тому реквізит і обстановка у багатьох кадрах "Шоу Довгоносиків" - привіт з епохи кіно й телебачення УРСР 1970-80-их.

Режисер: Віктор Приходько. Актори: Віктор Андрієнко, Валентин Опалєв, Василь Бендас, Микола Гудзь, Геннадій Корженко та інші. 

Ходять легенди, що потім "довгоносиків" купив якийсь російський телеканал, але гумору тамтешній глядач щось зовсім не зрозумів і далі пілотних випусків справа не пішла.

Голодомор в історичній пам’яті української молоді: на прикладі студентів ЗВО м. Дніпро

Голодомор в українську етнічну, національну історичну пам'ять активно почав входити вже з кінця 1980-х рр. Але цей процес, насамперед, торкався і дієво впливав на формування світоглядних настанов порівняно незначної кількості населення України. Передусім людей, які і так мали виразну національну орієнтацію. Значення Голодомору як символу, певного світоглядного «лакмусового папірця» посилюється в умовах фактичної російсько-української війни. Тому питання про ступінь поінформованості щодо даної історичної події, сприйняття (або не сприйняття) її як геноциду і спільної об’єднавчої вісі української історії, мають вагому значимість і актуальність.

Свята Маргарита Шотландська. Англійська Троянда з українським корінням

Вона народилася і жила у часи Середньовіччя. Завдяки їй русинська (українська) кров і сьогодні тече у венах представників аристократичних, монарших родів Великої Британії, поєднавши собою англосакську династію та рід київського князя Ярослава Мудрого.

Геноцид поза цифрами: фальсифікація інформації про Голодомор

Пильна увага українського суспільства прикута до неприємної ситуації навколо Національного музею Голодомору-геноциду. Теперішнє керівництво однієї з найважливіших інституцій національної пам’яті вдалося до фальсифікацій та дискредитації тематики Голодомору, що найбільш промовисто виявилося у виданій восени 2021 Музеєм книзі «Геноцид українців 1932-1933 за матеріалами досудових розслідувань". Текст книги ставить під сумнів ще й фаховість підписантів розміщених там експертиз та їхню здатність до наукового аналізу. Наразі наукова спільнота й громадськість продовжують бити на сполох, звертаючи увагу суспільства та влади на серйозну проблему.

Коротка історія шкільного харчування в Україні: від УРСР до сьогодення

Щороку у вересні батьки вкотре ведуть своїх дітей до школи: хтось, очікуючи на урочисту лінійку, у святковому одязі, а хтось – у буденних джинсах. Не секрет, що шкільна система освіти нині не відповідає потребам часу, і її всіляко намагаються реформувати. Тому в одних школах – віршики та квіточки, а в інших – жодних урочистостей. Як відомо, окрім отримання знань, участі в розвагах, набуття навиків соціалізації та стресостійкості, учні, щодня перебуваючи в освітньому просторі навчального закладу, також вживають їжу. Але мало хто знає історію становлення системи шкільного харчування в Україні, що та як смакувало українським школярам у минулому й смакує сьогодні.