Спецпроект

1990: мітингові пристрасті в Києві. Так закінчувалася УРСР. ВІДЕО

Люди, яких ви бачите у кадрі, живуть в останній рік існування Української РСР. З того часу нібито нічого не змінилося, подивіться - та ж Верховна Рада, той же фанатичний запал у декого з мітингуючих, і така знайома зневіра у фразі "Та нічого вже не зміниться..."

Цей фільм я знайшов в Центральному державному кінофотофоноархіві імені Пшеничного - він називається "Гайд-парк по-київськи", знято Українською студією телевізійних фільмів у 1990 році.

Сівши за широчезний монтажний стіл, ми зі співробітницею архіву вибрали з бобін із кінострічкою кілька знакових фрагментів.

Так починалася Незалежність. Люди, яких ви бачите у кадрі, живуть в останній рік існування Української РСР. Вони стоять на мітингах або в довжелезних радянських чергах.

Класний момент, коли Кравчука підводять (здається, це робить Павличко) до демонстрантів, а якась жінка йому починає народні приказки про "Богові свічку, а чортові - запальничку" цитувати. А суперечки на початку відео - між військовим, який каже, що армія з народом, і цивільним, який каже, що в народ "стріляє КГБ" - і зараз можна почути серед політично стурбованих громадян.

Крім шарму Києва 20-річної давнини, фільм викликає враження дежавю. Політичні гасла, гучномовці, мітинги, міліція...

Останні дні імперії. 1991-ий очима КГБ

Нібито нічого не змінилося, подивіться - та ж Верховна Рада, ті ж пристрасті, навіть деякі обличчя політиків залишилися тими ж :) Той же фанатичний запал у декого з мітингуючих, і така знайома зневіра у фразі "Та нічого вже не зміниться..."

Але саме вони, ті, хто виходив на мітинги і сперечався на вулицях, змінили країну. Це було 20 років тому. Так починалася Незалежність.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.