2003: Кучма сварить Януковича. ВІДЕО

Прилюдно підвищувати голос на підлеглих - традиція українського чиновництва.

Учора Віктор Янукович під час робочої наради розпікав своїх міністрів у стилі директора школи, який виховує недбалого учня.

Скажімо, міністра охорони здоров'я Аніщенка він, підвищивши голос, погрожував "залишити після уроків": "Залишаєтесь до кінця тижня тут у регіоні, поки не будете знати всіх проблем, і що говорять прості люди по закріплених за вами напрямках".

1970: новорічне звернення Брєжнєва до радянського народу. ВІДЕО

"Історична Правда" знайшла відео, яке пояснює такий стиль державного управління. Це кінець 2003 або початок 2004 року, бо згадується про вибухи на армійських складах в Артемівську у жовтні 2003-го.

На урядовому засіданні прем'єр-міністр Янукович читає якусь нудну паркетну звітність, коли президент Кучма його перебиває: "Ми ж це слухали вже. Це ж було вже! Чого ви готували те, що було?!"

Як бачимо, Леонід Данилович не "тикав" міністру, як це робить нинішній президент.

В коментарях до відео жартують: "Шкода, що не можна побачити вираз обличчя Януковича в цей момент".

2010: Янукович заплутався у слові "археологія". ВІДЕО

Колориту ситуації додають різнокольорові олівці на столі перед Кучмою.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.