1993: Єльцин розстрілює будівлю парламенту. ВІДЕО

У жовтні 1993 року в незалежній російській державі завершилася конституційна криза, яка тривала вже багато місяців.

Відбувався перехід від радянської "системи рад" до президентського правління. Через відсутність нової Конституції наростало протистояння між обраним у 1991 році президентом Росії Борисом Єльциним і парламентом РФ.

Поштовхом до активних дій противників Єльцина стала спроба Єльцина розпустити парламент. Демонстрації прихильників парламенту жорстко розганялися міліцейським спецназом.

3 жовтня противники Єльцина з наказу віце-президента РФ Руцького захопили будівлю московської мерії і спробували прорватися в телецентр, при цьому загинули люди. Саме тоді з'явився той характерний пострадянський симбіоз комуністів і російських націоналістів.

Прихильники президента і уряду (на чолі з Віктором Черномирдіним, майбутнім послом Росії в Україні) теж почали "формувати народні дружини". З'явилися барикади на вулицях.

Вранці 4 жовтня Єльцин вивів на вулиці Москви війська. Танки Таманської дивізії розстрілювали будівлю парламенту (так званий "Білий дім") упритул, з Новоарбатського мосту. Частина захисників Білого дому здалася, дехто спробував прорватися.

Внаслідок масових заворушень загинуло не менше 157 людей і 384 було поранено. З них 124 загинуло 3 і 4 жовтня 1993-го. Єльцин отримав ширші повноваження, посаду віце-президента скасували, були призначені нові парламентські вибори (у Держдуму і Федеральні збори).

Серед московських молодят з'явилася мода фотографуватися на Новоарбатському мосту - з видом на почорнілі внаслідок пожежі поверхи Білого дому. Віктор Пелевін придумав слоган для цигарок "Парламент" - "И дьім Отечества нам сладок и приятен".

Показовий для російської історичної пам'яті момент - за опитуванням Всеросійського центру вивчення громадської думки і Левади-центру 2008 року 31% опитаних вважають винуватим у бойових сутичках у Москві... президента СРСР Михайла Горбачова, який у 1993-му вже два роки як відійшов від великої політики.

Самого ж Єльцина звинувачують тільки 24%.

В Україні теж була криза повноважень нової пострадянської влади. Боротьба між парламентом і президентом завершилися спільною перемогою - у червні 1996 року була прийнята нова Конституція.

Дивіться також інші матеріали за темою "Єльцин"

«Диво на Віслі»: український вимір

Події серпня – вересня 1920 р. мали вирішальне значення в польсько-радянській війні. Перемога у Варшавській битві засвідчила здатність поляків відстояти своє право на незалежність. Втім без допомоги українських військ подолати Червону армію було би важче.

Чи там шукають витоки терору?

Останнім часом в нашому суспільстві йде обговорення витоків звірячої поведінки російських окупаційних військ в Україні в триваючій російсько-українській війні. Дехто з істориків та публіцистів вбачає ці витоки в більшовицьких та ширше комуністичних традиціях. Дійсно злочинів та репресій часів більшовицької диктатури можна навести чимало. Але чи були противники більшовизму в цьому плані краще?

Київ у більшовицькому вирі

Минуло 104 роки звідтоді, коли армія Української Народної Республіки дала бій у протистоянні з нестримною силою більшовиків, що наступала на українські землі з одним-єдиним гаслом: "Дайош Кієв! Смєрть Центральной Радє і єйо защітнікам", а командуючий російськими військами Михайло Муравйов, що пізніше влаштує терор в українській столиці напише: "Ету власть ми нєсьом на остріях своіх штиков"

Жах на селі

Перед вами — уривок зі спогадів Віктора Кравченка, українця, талановитого інженера, якому вдалося залишитися живим після розгортання репресій у СРСР за часів Сталіна. Він був членом комуністичної партії, який вірив, що СРСР може стати країною щасливого майбутнього, однак вчасно зрозумів, що таке тоталітарний режим, повсюдна брехня та системне винищення тих, хто чинив спротив злочинній системі. Віктору Кравченку вдалося втекти і за кілька років написати книжку
яка сколихнула весь західний світ.