1993: Єльцин розстрілює будівлю парламенту. ВІДЕО

У жовтні 1993 року в незалежній російській державі завершилася конституційна криза, яка тривала вже багато місяців.

Відбувався перехід від радянської "системи рад" до президентського правління. Через відсутність нової Конституції наростало протистояння між обраним у 1991 році президентом Росії Борисом Єльциним і парламентом РФ.

Поштовхом до активних дій противників Єльцина стала спроба Єльцина розпустити парламент. Демонстрації прихильників парламенту жорстко розганялися міліцейським спецназом.

3 жовтня противники Єльцина з наказу віце-президента РФ Руцького захопили будівлю московської мерії і спробували прорватися в телецентр, при цьому загинули люди. Саме тоді з'явився той характерний пострадянський симбіоз комуністів і російських націоналістів.

Прихильники президента і уряду (на чолі з Віктором Черномирдіним, майбутнім послом Росії в Україні) теж почали "формувати народні дружини". З'явилися барикади на вулицях.

Вранці 4 жовтня Єльцин вивів на вулиці Москви війська. Танки Таманської дивізії розстрілювали будівлю парламенту (так званий "Білий дім") упритул, з Новоарбатського мосту. Частина захисників Білого дому здалася, дехто спробував прорватися.

Внаслідок масових заворушень загинуло не менше 157 людей і 384 було поранено. З них 124 загинуло 3 і 4 жовтня 1993-го. Єльцин отримав ширші повноваження, посаду віце-президента скасували, були призначені нові парламентські вибори (у Держдуму і Федеральні збори).

Серед московських молодят з'явилася мода фотографуватися на Новоарбатському мосту - з видом на почорнілі внаслідок пожежі поверхи Білого дому. Віктор Пелевін придумав слоган для цигарок "Парламент" - "И дьім Отечества нам сладок и приятен".

Показовий для російської історичної пам'яті момент - за опитуванням Всеросійського центру вивчення громадської думки і Левади-центру 2008 року 31% опитаних вважають винуватим у бойових сутичках у Москві... президента СРСР Михайла Горбачова, який у 1993-му вже два роки як відійшов від великої політики.

Самого ж Єльцина звинувачують тільки 24%.

В Україні теж була криза повноважень нової пострадянської влади. Боротьба між парламентом і президентом завершилися спільною перемогою - у червні 1996 року була прийнята нова Конституція.

Дивіться також інші матеріали за темою "Єльцин"

Трагедія і спекуляції. Що саме сталося 11 липня 1943 року на Волині?

Перебільшена кількість нападів на польські села стала хибним засновком, з якого зроблено висновок про масштабну операцію по всій Волині. А звідти зроблено висновок про існування наказу, що приписував цілковите знищення поляків, етнічну чистку.

Мій улюблений сексот: 10 фактів про Юрія Смолича

8 липня Юрію Смоличу виповнилося 125 років. Люди, далекі від літератури, архівів, досліджень, усе чудово про нього знають. Наприклад, що Смолич був артилеристом у Петлюри. Що дослужився до звання генерал-майора КГБ і має численні нагороди за вірну службу. Що він записував на магнітофон розмови з Довженком. Що дружина Юрія Яновського ненавиділа Смолича. Що він цькував шістдесятників і хворого на серце Малишка. Більшість охоче повторює і смакує ці плітки й чутки, не заморочуючись із фактчекінгом.

Заборонений Улас Самчук

Під час президенства Віктора Януковича твори Уласа Самчука виключили з обов'язкової шкільної програми, а у 2021-му за позовом Андрія Портнова Окружний адміністративний суд Києва заборонив проводити офіційні пам'ятні заходи на честь письменника. Витоки таких дій антиукраїнських сил криються ще в рішеннях кдб срср і минулих вказівках із москви. Тоді здійснювалася спецоперація з перешкоджання висуненню письменника на Нобелівську премію.

Персональні повідомлення про відзначення повстанців нагородами УПА

В УПА та збройному підпіллі ОУН, що підпорядковувалися УГВР упродовж 40-х – 50-х рр. ХХ століття діяла цілісна система нагород. Персональні повідомлення про відзначення повстанців під час активної збройної боротьби зазвичай були усними, про що знаходимо інформації як у спогадах, так і в архівних кримінальних справах колишніх вояків. Проте, до нашого часу також дійшли документи, які підтверджують існування друковано-письмових персональних повідомлень про відзначення.