8 травня 2015: Перше відзначення Дня пам'яті та примирення. ВІДЕО

8 травня 2015 р. Україна вперше на державному рівні відзначила День пам'яті та примирення в день, коли нацистська Німеччина капітулювала. Тим самим відзначаючи завершення Другої світової війни відповідно до європейської традиції.

За участі Президента України Петра Порошенка і Прем'єр-міністра України Арсенія Яценюка біля Музею історії Великої Вітчизняної війни відбулася меморіально-мистецька акція "Голоси героїв".

Поруч з очільниками держави у ложі сиділи ветерани АТО і ветерани Червоної армії та УПА, які оголосили про своє примирення в ім'я єдності та перемоги України.

Акцію транслювали в прямому ефірі українські телеканали. До вашої уваги повна версія запису урочистостей.

Київ, люди і війна. Історія, що народжується на наших очах

Нинішня російсько-українська війна далека до завершення, а вже з'являється її історіографія. Книга журналіста Сергія Руденка "Бій за Київ" – це публіцистична хроніка певного закінченого, будемо сподіватися, етапу цієї великої війни.

Від Русі й дотепер: українське коріння вєлікой русской культури

Досліджуючи достатньо довго та системно явище, яке росіяни називають "русским искусством", можна виявити вражаючу закономірність. Дивовижно, але усі найвидатніші митці, які радикально змінювали мистецтво російської імперії, були українцями.

Акція «Вісла» була злочином проти людяності

Інститут національної пам'яті Польщі припинив розслідування примусового переселення українців у 1947 році в рамках операції «Вісла». Мовляв, слідство не знайшло підстав для висновку, що переселення було злочином проти людяності або комуністичним злочином. Рішення ІНП викликало резонанс у Польщі. Публікуємо відкритий лист до Маршалків Сейму та Сенату Республіки Польща, який підписали десятки відомих і важливих для польської культури та науки осіб.

Вижили завдяки маленькому татовому пайку: історія українки, яка дитиною пережила Голодомор 1932-1933 років (ФОТО)

“Жінка накинулася на неї, вирвала хліб і втекла. Вона не розуміла, як далі бути, що їсти до наступного пайка”, — згадує розповіді Варвари Сердюк її онук. Разом із родиною його бабуся вижила в Голодомор 1932-1933 років. Вона була ще дитиною, але ті жахливі часи добре запам’ятала.